Клуб «Мефісто». Тесс Герритсен

відбитків – нічого.

      – Ця кисть не може бути медичним відходом? Може, після ампутації в лікарні?

      Заговорив Фрост:

      – Я дав запит у всі медичні центри Бостона й передмість. В останні два тижні було дві ампутації кисті, одна в Массачусетській центральній, інша – в «Пілігримі». Обидві – внаслідок травми. Перша – інцидент із ланцюговою пилкою. Друга – напад пса. В обох випадках кисті були покалічені так, що пришити їх назад було неможливо. А в першому це взагалі був чоловік.

      – Це кисть не з медичних відходів, – мовила Джейн. – І не пошкоджена. Її відрізали дуже гострим зазубреним лезом. Також без особливих хірургічних навичок: зрізано кінчик променевої кістки, без жодних спроб контролю крововтрати. Ані перев’язаних судин, ані розсікання шкіри по шарах. Просто чистий розріз.

      – Комусь зі зниклих вона може підходити?

      – Не в Массачусетсі, – сказав Фрост. – Ми розширюємо критерії пошуку до всіх білих жінок. Вона не могла зникнути дуже давно, бо ж кисть здається свіжою.

      – Її могли заморозити, – припустив Маркетт.

      – Ні, – заперечила Джейн. – Під мікроскопом не видно клітинних пошкоджень. Так сказала докторка Айлс. Коли тканини замерзають, вода, розширюючись, руйнує клітини, а вона цього не побачила. Руку могли тримати в холодильнику чи пакеті з льодом, як роблять для перевезення донорських органів, але її не заморожували. Тож ми думаємо, що власницю руки було вбито не більше ніж кілька днів тому.

      – Якщо взагалі було вбито, – сказав Цукер.

      Усі витріщилися на нього. Страшне припущення в його словах змусило всіх завмерти.

      – Гадаєте, вона може бути ще жива? – мовив Фрост.

      – Ампутації самі собою не смертельні.

      – Ого, – відгукнувся Фрост. – Відрізати їй руку, не вбиваючи…

      Цукер погортав решту знімків з аутопсії, затримався над кожним із зосередженістю ювеліра над лупою. Нарешті відклав їх.

      – Убивці розчленовують тіло з двох можливих причин. Перша – суто практична, утилізація. Такі вбивці дуже самосвідомі й орієнтовані на ціль. Вони розуміють, що мають позбутися доказів і приховати свої злочини.

      – Організовані вбивці, – вставив Фрост.

      – Якщо за розчленуванням іде поширення чи приховання частин тіла, для цього потрібне планування. Це продуманий вбивця.

      – Тут частини тіл зовсім не були приховані, – сказала Джейн. – Вони були розкидані по будинку – там, де, зрозуміло, їх знайдуть.

      Ріццолі передала Цукерові ще стос фотографій.

      – Ось ці – з місця злочину.

      Психолог розгорнув теку й зупинився над першим же фото. Пробуркотів:

      – Стає ще цікавіше.

      «Він дивиться на відрізану руку на обідній тарілці, і йому спадає на думку саме це слово?»

      – Хто накрив стіл? – підвів на Джейн очі Цукер. – Хто розставив тарілки, столове срібло, келихи для вина?

      – Ми гадаємо, що це був убивця.

      – Чому?

      – Хто в біса скаже чому?

      – Я