Проклятий рейс. В. Волмир

вже знаходяться старший та другий механіки, які обговорюють питання підготовки головної машини до виходу в море. Час виходу – шістнадцята година. В метушні швидко минає час і ось вже оголошена готовність одна година. Обходжу дизель-генератори, котел, насоси і іду на своє місце в центральний пост. З цього часу і до виходу у відкрите море старший механік, другий механік і я будемо знаходитись в цьому приміщенні. Звідси керують всіма механізмами і головною машиною.

      Робимо пробний запуск головної машини – добре. Робимо реверс – добре.

      Рапортуємо на місток про готовність головної машини. Ввімкнений голосний зв’язок з рульовою рубкою, тому чуємо всі розмови.

      – Лоцман на борту.

      – Буксири готові.

      – Запит «добро» на вихід в море.

      – Віддати швартовні канати!

      Ожив машинний телеграф, запрацювала головна машина перемінними ходами. Робимо реверси, я записую все в журнал готовності і слідкую по приладах за роботою електрогенераторів.

      – Буксири вільні, дякую за роботу – лоцман.

      – Лоцманський катер до борту! – капітан.

      Все. Це означає що лоцман покидає борт судна. Дальше хід збільшуємо з «малого» на «середній» і чекаємо на відміну готовності. Хід збільшується до «повний», але готовність продовжується. Хвилин через сорок чуємо запит капітана в командування авіаносця на прохід таким-то курсом. Добро отримано і ще хвилин через двадцять оголошена відміна готовності. Потім мені пояснили, що наближатись до військового судна США ближче ніж на чотири милі заборонено – вони можуть стріляти. Виходжу на палубу подивитись на ескадру. Враження сильне. Мені до цього часу бачити американські авіаносці не доводилось.

      Дальше вечеря, знову обхід механізмів і зустріч в центральному посту з другим механіком. Розмовляємо про плани на найближчий тиждень по роботах. Так закінчився мій перший день на борту цього судна. Ми у відкритому морі. Курс на грецький порт Каламата.

      Порт Каламата розташований на одному з великих південних островів Греції в дуже затишній бухті, майже ідеально круглої форми. Глибини в бухті сягають більше ста метрів і тому судно не кидає якір, а завмирає у дрейфі. В порт Каламата заходять всі судна грецьких судновласників які є в Середземному морі щоб отримати провізію і запасні частини. Для заохочення судновласників уряд Греції ввів податкові пільги для тих, хто використовує товари вироблені в Греції. Ми також маємо отримати провізію та запасні частини. В дрейф лягли десь о четвертій ранку. Поступила команда готувати кран на кормі для прийомки вантажів. Іду на палубу і між іншим звертаю увагу на те, що горять не всі прожектори. Потрібно зайнятись цим терміново. В Каламата простояли дванадцять годин. Поки приймали вантаж, до капітана на приватному катері приїхала його дружина – середнього зросту вже з сивиною жіночка – і привезла з собою два барильця вина. Пізніше я дізнався що капітан родом з цього острова і має тут чималий