Гордість і упередженість. Джейн Остин

вона йому зовсім не сподобалася – мабуть, узагалі нікому не сподобалася, що, між іншим, і не дивно. Коли ж до танцю стала Джейн, то вона його просто вразила. Тож він спитався, хто вона, попросив, щоб його відрекомендували їй, і запросив її до наступного танцю. Третій – він танцював із міс Кінг, четвертий – із Марією Лукас, п'ятий – знову з Джейн, шостий – із Ліззі, а буланже…

      – Якби він хоч трохи поспівчував мені, – нетерпляче вигукнув її чоловік, – то не танцював би так багато! Прошу тебе, не перераховуй його партнерок. О Господи! І чому він тільки не розтягнув литку під час першого ж танцю?!

      – Та годі вам, любий! – продовжила місіс Беннет. – Я від нього просто в захваті. Він такий гарний, такий гарний! А сестри його – жінки надзвичайно чарівні; ніколи в житті я не бачила таких елегантних платтів, як у них. Смію сказати, що мереживо на сукні місіс Герст було…

      Тут її знову перебили: містер Беннет запротестував проти будь-якого опису прикрас. Тому його дружина змушена була шукати інше відгалуження цієї теми й розповіла – з гіркотою в голосі і з деякими перебільшеннями – про вражаючу грубість містера Дарсі.

      – Але запевняю вас, – додала вона, – Ліззі небагато втратила від того, що не відповідала його примхливій уяві, бо він – чоловік надзвичайно неприємний, просто жахливий, зовсім не вартий того, щоб йому догоджати. Такий пихатий, такий марнославний – ну просто нестерпний! То тут ходив, то там, вдаючи із себе велике цабе. Ти ба – недостатньо вродлива, щоб із ним танцювати! Шкода, мій любий, що тебе там не було – ти б точно збив із нього пиху. Я його просто терпіти не можу.

      Розділ IV

      Коли Джейн із Елізабет лишились удвох, то перша, котра раніше не поспішала вихваляти містера Бінглі, тепер зізналася своїй сестрі, як сильно сподобався він їй.

      – Він такий, яким і має бути молодий чоловік: розважливий, доброзичливий, жвавий; а які прекрасні в нього манери! Я таких ніколи не зустрічала раніше – така невимушеність, така бездоганна вихованість!

      – А ще він вродливий, – додала Елізабет, – бо, окрім усього іншого, молодий чоловік має бути – по можливості – ще й вродливим. Тож він – особистість просто бездоганна.

      – Мені було так приємно, коли він запросив мене до танцю вдруге. Я і не сподівалася на такий комплімент.

      – Та невже? Зате я сподівалася – замість тебе. У цьому, власне, і полягає одна із значних відмінностей між нами. Тебе компліменти завжди захоплюють зненацька, мене – ніколи. Що могло бути природничим із його боку, ніж запросити тебе знову? Він просто не міг не побачити, що ти вп'ятеро привабливіша за будь-яку іншу жінку в кімнаті. Для цього не потрібно особливої галантності. Так, він дійсно дуже привабливий, нехай тобі подобається – я не проти. Тобі ж часто подобалися типи, набагато дурніші за нього.

      – Ліззі, люба, чого це ти?

      – Та нічого! Просто ти надто схильна симпатизувати людям узагалі. Ти ні в кому не бачиш ніяких вад. Всі на світі здаються тобі