Мігрант. Марина и Сергей Дяченко

Бюро Всесвітньої міграційної служби».

      Офіцер усе розглядав воду в тарелі й здавався неробою, імітатором заклопотаності.

      – Де і як я можу отримати інформацію про мою рідну планету?

      – Вам мали надати її в Бюро, – сказав офіцер, і Крокодил уперше почув звук його голосу.

      – Мені сказали, що ця інформація не входить у контракт!

      – Отже, ви не забажали долучити її до контракту.

      – Та я бажаю отримати її – зараз!

      – Надішлемо запит до Бюро, – офіцер зітхнув. – Зачекаємо, доки дадуть відповідь. Хоча вірогідність позитивного рішення вкрай мала – вам слід було чітко описати причину еміграції в зверненні до самого себе. Ви цього не зробили?

      Крокодил розгубився.

      – Ні…

      – Чому?

      – Звідки я знаю?! Може, я записував це звернення під тиском? Може, мене шантажували?

      – Чим?

      – Не знаю, – зізнався Крокодил.

      Офіцер покрутив у пальцях тимчасове посвідчення Крокодила:

      – Вам слід прийняти рішення щодо статусу й узгодити залежність. Для того, щоб вирішити, вам лишилося трохи більше трьох діб. Чи потрібні вам додаткові матеріали?

      – Так… якщо можна.

      – Що б ви хотіли дізнатись?

      – Що-небудь про Раа… Взагалі.

* * *

      У глиняному тарелі-терміналі, виявляється, можна було вибирати інтерфейс, і після кількох незграбних спроб Крокодил домігся того, що вода замерзла. Ну, або набула властивостей білого матового льоду, віддалено схожого на звичайний монітор. Крокодил почав з інформаційних матеріалів Усесвітнього Бюро міграції: фізична мапа Раа, три материки й безліч островів. Економічна мапа Раа… Крокодил покусав губу: місцева спеціальна термінологія нітрохи не збігалася з його земними уявленнями про глобальну економіку. Стогнучи з незадоволення, кленучи все на світі й почуваючись первісним хлопчиком на заводі електроніки, він заходився розбиратися в міру сил і незабаром здивовано йойкнув: з усього виходило, що сільського господарства на Раа не було й бути не могло. Місцева рослинність була влаштована так, щоб годувати всіх, хто в змозі підняти руку й зірвати плід. Незрозуміло, як на планеті з такою природою могли сконструювати щось складніше за палицю з гачком.

      А проте вся планета була оснащена інформаційною й транспортною мережею. Промисловість, винесена на орбіту, без упину постачала людям світло, синтезоване м'ясо й складні пристрої на основі біотехнологій. На найближчих планетах системи Раа, малопридатних для життя, були тимчасові осади. Рекламні матеріали Всесвітнього Бюро обіцяли мігрантам рай на чистій, зеленій, спокійній і цілковито безпечній планеті. Наприкінці дрібно було дописано про поділ жителів на повноправних і залежних громадян.

      Крокодил зажадав відомостей про людність і звичаї. Усі повноправні громадяни Раа були членами громади-держави. Ніде не сказано про поділ на раси чи стани; побутувало поняття «індекс соціальної відповідальності». Індекс надавався громадянину одразу після успішно