Приборкай своїх драконів. Як перетворити недоліки на переваги. Хосе Стивенс

І, по-третє, дракон сприяє встановленню зв’язку між вами та дитиною, яка живе всередині вас, – себто тією частиною вашої особистості, якій відомі прості істини.

      За допомогою цієї книги я хочу донести до читачів кілька основних ідей. І перша – це те, що жодного з нас не варто звинувачувати в тому, що він має недоліки або «розлади» будь-якого штибу. Не варто закидати батькам, опікунам, братам і сестрам, друзям, ворогам та навіть собі те, що саме вони завдають нам болю або неналежно з нами поводяться. З одного боку, всі люди, які є джерелом наших проблем, – жертви успадкованих негативних рис, що вкорінюються в далекому минулому. З іншого – ті, кого ми іноді звинувачуємо у власних негараздах, нерідко є нашими прихованими вчителями. Без них ми не мали б мотивації до рішучих дій, а життя не було б таким цікавим.

      Дракони перебувають поряд із нами цілу вічність. З казок, міфів та власного досвіду ми дізнаємося про те, що кожен із нас є відповідальним за власні зміни та просвітлення. Ми можемо щось зробити із власними драконами, але безсилі, коли йдеться про драконів інших людей. Водночас нам до снаги підтримати того, хто докладає всіх зусиль, аби стати вільним.

      По-друге, я хочу чітко розмежувати поняття драконів (наших недоліків) та нас самих, адже жоден із нас не є драконом.

      Дракон – то своєрідний паразит чи вірус, який живе всередині нас, однак ототожнювати його з собою не варто. У західній психології надто часто озвучується ідея про те, що ми і тільки ми є зіпсованими від самого початку. Це не так. Ми люди – і ніколи не були «зіпсованим товаром». Ми чарівні й прекрасні істоти, – звісно, тоді, коли знаємо, хто ми насправді. І сьогодні наше головне завдання – а воно залишалося незмінним протягом багатьох століть – це стати на герць із драконами, що нас переслідують, і перетворитися на вільних героїв та героїнь власного життя, адже саме такими ми й маємо бути. Легенда про Георгія Побідоносця, який убиває змія, – то метафора для кожного з нас. Наше завдання – приборкати драконів, які намагаються нами керувати, та віднайти власну силу, а звинувачувати когось у чомусь – то марнування часу. Тільки ми відповідальні за власну свободу, а ми аж ніяк не уособлюємо особистих драконів.

      Розділ 1

      Сім драконів

      Сім могутніх драконів заступають шлях кожному з нас – вони ревуть і дихають вогнем, паралізуючи своїми неймовірними розмірами та міццю. Дракони чигають на нас серед усіляких принад та спокус; використовуючи свої магічні вміння, вони вміло маскуються під привабливі й захопливі розваги, затамовуючи свій подих, що є отруйним для людської душі.

      Дракон – це просто символ, потужний образ, що уособлює небезпеку й страх. Саме він зачаївся на нашому шляху, аби щосили заревти, злякати нас та запобігти нашому розвитку. Під час першої зустрічі дракон символізує страх як такий, і тільки згодом, дізнавшись про нього трохи більше, ми зрозуміємо,