California Man. Володимир Худенко

hor>

      БЛЕК-РОК, 2319

      НЕОЗОРІ БІЛАСТІ ПІСКИ ПОТОПАЛИ В РОЖЕВОМУ СВІТЛІ. Ігуана принишкла й дивилась на тиху заграву над пасмами гір. Її оптико-електронні системи інформували ящірку-кіборга про рівень освітлення, відстань і температуру об’єктів. Вечірня пустеля пашіла пательнею, і ігуана сприймала той жар як порізану фільтрами млу у близькому до інфрачервоного спектрі. Нерівності мертвих пісків відмічалися маркерами. Онде стелилася дюна, схил ближнього пагорба, гори в запонах далеких дощів. Усе колихалось, зображення бралось мазком термоопіків. Мертва пустеля. Колючка й мутована юка на схилах, а тут, на піску – ні травинки, комашки, ні поруху. Самі сині марки рельєфу поверх віртуального жару. Та ще якісь мітки і написи, в кутику зору, котрих ігуана не знала і не розуміла. І це геть не дивно, бо написи ті ігуана отримала в спадок від предків, так само як термолокацію, нановізир, ехолот, маскування, канал передачі сигналу на кілька особин і все таке інше… Та якщо всі корисні оці надбання ігуана і предки її вміло використовували для полювання і ігрищ, то символи, що виринали примарами з мертвих загублених десятиліть, мерехтіли не для ігуани. Слухняні примари жили в синтетичних тканинах рептилій, вгризались в структуру імплантів, текли наноботами в чорній крові і несли нейротрафіком сяючі написи-спалахи, мов замовляння до мертвих богів, що створили їх дуже давно, на зорі розпорошених літ.

ПОМИЛКА діагностики

      Кольористо жахтіло у кутику зору рептилії, перетікало в щось ще, потім ще, потім ще:

Помилка реплікації, імпланти НЕ ГОТОВІ,затримка нейромедіаторів,ЗУПИНЕНО мутагенез тканин…

      Колючий бур’ян і мутовані трави на схилах, піски в віртуальному мареві, обриси дальніх розпластаних гір… І німі ці закляття у кутику зору…

мутовані клітини відфільтровані, розмноження імунних компонентів,синтез компонентів,ріст структур,рівнева модуляція…

      І ще, і ще…

абсорбція уражених клітин,аналіз НЕЙРОТРАФІКА,помилка,тимчасовий збій…

      Прицільна сітка спалахнула поверх всього і супроводила якийсь рух-не-рух, перспектива враз, пульсуючи, поглибилась, і ігуана розчинилася в понурому вечірньому пейзажі, задіявши хроматофорні елементи пігментації, принишкла. За найближчим схилом копошились двоє родичів, та ігуана поки що їх не звала, лишивши шифровані канали неактивними.

Режим бою АКТИВОВАНОРОЗПІЗНАВАННЯ ЦІЛЕЙАрхівація масивів нейротрафіку…ОБ ’ ЄКТ_

      То був не хижак і не здобич. Перекотиполе. Під в’ялим безпомічним вітром.

ПРИЦІЛЬНІ СИСТЕМИ ОЧІКУЮТЬ_

      Та все ж ігуана не втратила інтересу до перекотиполя. У хворому сімені, що воно розносило по пустощах, із недавнього часу стали селитись паразитичні мікроорганізми, що з часом еволюціонували з якогось різновиду наномарева. Вони поглинали усе хоча б скількись поживне, і здатні до самооновлення і самоосвіти компоненти ігуан навчились із часом розрізняти і асимілювати оті рукотворні бактерії. Часу ж на те вистачало…

      Ігуана втягнула у ніздрі розжарений запах пустелі…

Відділення наносубстратуФільтрація решток секретуПобудова рецепторів…Продукти діяльності трупного слизу ВІДНАЙДЕНОНаявний новий БІОСЕНСОРНИЙ СЛІД

      Ігуана метнулась до перекотиполя. Проте все ураз захиталось, і ящірка впала на ватних ногах. Штучні тканини її охопила судома. Судома, судома. А смужка заграви над дальніми горами враз помутилась завадами.

АТАКА НА ХОСТНейротрафік ЗАРАЖЕНОВорожі системи пригнічення ДІЮТЬКонтроль ЗАБЛОКОВАНОЗбійні системи в ЛОКДАУНІ!НАПАД!ТРИВОГА!ТРИВОГА!

      Ящірка зріла, як просто на неї летів КАРАВАН. Щільний стрій довоєнних вагонів підземки, поставлених на гравіподушки… Пасажирські вагони летіли у центрі, за ними – гігантські вантажні вагони й контейнери; усе те мигтіло вогнем габаритів і вікон, і голорекламою, мчало невисоко, геть не здіймаючи мертвих пісків. Вздовж вагонів неслись ховеркари і скутери в різноманітній барвистій броні, крючкуваті емітери поля щитів випинались із неї, а з башт і підвіски стирчала ще й лазерна зброя. Ховеркари і скутери шмигали вздовж каравану, злітали угору, кудись віддалялись, верталися знову і знов віддалялися… Вогники в мертвій пустелі.

      А попереду всіх, мов торуючи шлях, низько звісивши ніс, розчепіривши куці крилята, летів цілий зоряний ШАТЛ…

      І той шатл було останнє, що бачила ця ігуана. Караван розчавив її разом із перекотиполем.

      СМУЖКА ЗАГРАВИ ДОТЛІЛА НАД ПАСМАМИ ГІР. У холодній безхмарній німій вишині тихо жевріли зорі. Від мертвих пісків відділилися кілька тіней у старих маскувальних халатах. Низенькі і неоковирні, вони шкутильгали пустелею й дивно приглушено лаялися, кілька штовхалися, один же тримав у покручених жовтих руках напівкруглу антену детектора, підсліпувато вдивляючись у невеличкий дисплей. Він утробно гарчав на остачу, і ті врешті змовкли, йшли мовчки слідом. Невисокі, худі, довгорукі. Мутанти. Вони говорили дивною