Кейс тренера. Олена Павлівна Главник

атмосфери, забезпечує можливість кожному бачити всіх учасників тренінгу, підкреслює рівнозначність позицій усіх учасників. Усе це сприяє створенню атмосфери відкритості, розвитку довіри, уваги та інтересу учасників один до одного.

      Головне, що забезпечує сприятливу атмосферу для навчання у тренін-говій групі, – правила, яких має дотримуватися кожний учасник. Основні з них: цінування часу; ввічливість; позитивність; розмова від свого імені; «додавання»; добровільна активність; конфіденційність; «стоп»; «піднята рука»; зворотний зв'язок.

      Правила приймаються на початку тренінгу всіми учасниками групи і потрібні для того, щоб кожний міг:

      працювати в комфортних умовах;

      отримувати інформацію самому і не заважати отримувати інформацію іншим у зручний для кожного спосіб;

      відверто, без побоювань висловлювати свої думки;

      дозволити собі спонтанні, попередньо не зважені ретельно вислови, що наближатиме тренінг до реального життя;

      бути впевненим, що надана ним інформація буде використана тільки в інтересах учасників.

      Тренінг проводить тренер, який спілкується з учасниками «на рівних», тобто є таким самим учасником тренінгової групи, як і інші учасники. Але він одночасно є й каталізатором усіх процесів, що відбуваються в групі, «водієм» групи на шляху до досягнення визначеної мети тренінгу (для цього повинен розуміти настрій кожного учасника).

      Тренер відрізняється від інших учасників тим, що:

      володіє інформацією щодо означеної теми;

      знає методику проведення тренінгових занять;

      вміє працювати з аудиторією і володіє методикою навчання дорослих і дітей;

      володіє навичками ведення тренінгової групи (регулює групові процеси, знає, як зацікавити учасників, зняти напруження, спрямувати групу на конструктивне вирішення проблеми тощо):

      постійно підвищує свій тренерський потенціал;

      знає методи оцінювання результатів тренінгу і вміє їх застосовувати;

      знає про відстрочені результати впливу тренінгу, як очікувані, так і неочікувані.

      Остання теза пов'язана з тим, що після завершення тренінгу не всі його результати осмислюються учасниками одразу. Повною мірою ефект тренінгу з'ясовуватиметься пізніше, коли учасники застосовуватимуть набуті знання та зміни в практиці, повсякденному реальному житті:

      У тренінгу широко використовуються методи, які спрямовані на стимуляцію взаємодії учасників. Всі вони об'єднуються під назвою інтерактивні техніки і забезпечують взаємодію та власну активність учасників під час динамічного навчального процесу

      Інтер (лат. inter) – префікс, то означає перебування поміж.

      Актив (лат. actus) – приводжу в рух.

      Інтерактивний – рух, що відбувається між об'єктами зовнішніми – між окремими людьми, внутрішніми – активність, яка відбувається в самій людині, і яка призводить до змін а поглядів, думок, поведінки тощо.

      Проведення тренінгу відбувається