Чужі сни. Ян Валетов

Камікадзе3, якщо доводилося чути про таких. Не тільки ваші життя потрібні нашому світу, але і ваші смерті.

      Щуплий блондин із трохи кривуватим обличчям і виступаючими вперед зубами, що сидів навпроти Давидова, посміхнувся.

      – За такі бабки, – сказав він, оглядаючись на товаришів, – можна і ризикнути. Нам це все говорили, командире. Про цих генів ніхто не розводився, але те, що здохнути можна «на раз» – пояснили. Ти б нам розповів, що таке…

      – Встати, – неголосно наказав Кирило. – Встати і відрекомендуватися за формою, джампере. Цього тебе вчили?

      Щуплий секунду здивовано дивився на Давидова, а потім підвівся, але без особливого завзяття. Так, від гріха подалі, мало що.

      – Джампер Сотников, – доповів він.

      – Джампер Сотников, пане джамп-майстер, – поправив його Давидов.

      – Так точно, пане джамп-майстер! Джампер Сотников!

      Але ж ані дідька ти мене не боїшся, подумав Кирило, дивлячись у вицвілі очі блондина. Звідки ж ти такий взявся, красень-чоловік?

      – Ставте запитання, джампере.

      – Яке? – здивувався Сотников, але тут же згадав. – Слухаюсь, пане джамп-майстер! Що таке джамп, пане джамп-майстер? У мене п’ять класів школи про всі діла…

      – І де тебе знайшли, джампере Сотников?

      Щуплий знову посміхнувся, але цього разу посмішка була не кривою, а просто неприємною. Такою, що несе в собі загрозу, чи що?

      – У в’язниці, – повідомив він і вишкірився.

      Його зуби хоч і виступали, але були бездоганно білі: явний пластик, причому з дешевих, навіть без натяку на колірний підбір. – Чекав суду, пане джамп-майстер.

      – Зрозуміло, – сказав Давидов. – Нумо підведіть руку ті з вас, хто пройшов повний шкільний курс!

      Таких виявилося півтора десятка.

      – Не густо. Спеціальна освіта?

      Семеро.

      – «Пуголовки»?

      Троє.

      – Краще, ніж нічого. Ну що ж, джампере Сотников, вважай, що ти знову в школі. Попрошу панів «освічених пуголовків» пояс-нити іншим незрозумілі слова, а я постараюся говорити доступно. Джамп – це переміщення між Паралеллю-1 і Паралеллю Зеро. Переміщення не фізичне – ваше тіло на час стрибка залишається тут. Суть джампа у відображенні електромагнітної матриці вашої особистості в реаліях Серединного світу. Слово «реалії» зрозуміле? Уже добре. А що таке Серединний світ, я поясню трохи пізніше. Слухати і чути, а коли що виходить за рамки доступного – запам’ятовуйте, запитуйте. Перша аксіома – ваше тіло нікуди не дівається. Воно лежить у спеціальному контейнері й чекає повернення вашої особи. Друга аксіома – ваш електромагнітний двійник займає те тіло, яке виявиться поблизу від точки переходу. Скажу чесно, хоча особисто зі мною цього не траплялося, це не завжди людське тіло, і треба бути готовим і до такої ситуації.

      – Як це – нелюдське? – запитала зі стільця ліворуч молода дівчина з пофарбованим у два кольори світними

3

Камікадзе (яп. камікадзе, сімпу, камі – божество, кадзе – вітер) – «божественний вітер», назва тайфуну, який двічі, в 1274-му і 1281 роках, знищив кораблі монгольської армади хана Хубілая на підступах до берегів Японії.