Сліпий годинникар. Як еволюція доводить відсутність задуму у Всесвіті. Річард Докінз

Читать онлайн.
Название Сліпий годинникар. Як еволюція доводить відсутність задуму у Всесвіті
Автор произведения Річард Докінз
Жанр Биология
Серия
Издательство Биология
Год выпуска 1996
isbn 978-617-12-6244-7



Скачать книгу

тому припустімо, що мавпа робить низку окремих «спроб», кожна з яких складається з 28 ударів по клавіатурі. Якщо вона напише фразу правильно, експеримент закінчиться. Якщо ж ні, ми дозволимо їй іще одну «спробу» з 28 знаків. Знайомої мавпи я не маю, але, на щастя, моя 11-місячна донька є майстром випадкових дій і одразу ж погодилася виступити в ролі мавпочки-машиністки. Ось що вона набрала на комп’ютері:

      UMMK JK CDZZ F ZD DSDSKSM

      S SS FMCV PU I DDRGLKDXRRDO

      RDTE QDWFDVIOY UDSKZWDCCVYT

      H CHVY NMGNBAYTDFCCVD D

      RCDFYYYRM N DFSKD LD K WDWK

      IJKAUIZMZI UXDKIDISFUMDKUDXI

      Вона має й інші важливі заняття, які не можна залишити без уваги, тому я був змушений запрограмувати комп’ютер на імітацію випадкового друку дитини чи мавпи:

      WDLDMNLT DTJBKWIRZREZLMQCO P

      Y YVMQKZPGJXWVHGLAWFVCHQYOPY

      MWR SWTNUXMLCDLEUBXTQHNZVJQF

      FU OVAODVYKDGXDEKYVMOGGS VT

      HZQZDSFZIHIVPHZPETPWVOVPMZGF

      GEWRGZRPBCTPGQMCKHFDBGW ZCCF

      І т. д. і т. п. Розрахувати, скільки часу треба обґрунтовано чекати, доки комп’ютер (дитина чи мавпа) випадково набере METHINKS IT IS LIKE A WEASEL, нескладно. Уявіть собі загальну кількість можливих фраз відповідної довжини, які мавпа, дитина чи комп’ютер могли б випадково набрати. Це той самий різновид розрахунку, який ми здійснили для гемоглобіну, і дає він так само великий результат. Загалом на першій позиції можуть опинитися 27 літер (якщо рахувати пробіл як літеру). Таким чином, імовірність того, що мавпа раптом правильно поставить першу літеру – M, становить 1 із 27. Імовірність того, що вона правильно надрукує перші дві літери – МЕ, складається з імовірності того, що вона правильно поставить другу літеру – E (1 із 27), за умови, що вона також правильно поставила першу літеру – M, тобто 1/27 × 1/27, що дорівнює 1/729. Імовірність того, що вона правильно набере перше слово – METHINKS, становить 1/27 для кожної з 8 літер цього слова, тобто (1/27) × × (1/27) × (1/27) × (1/27)… і так 8 разів, або (1/27) у 8-му ступені. Імовірність того, що вона правильно поставить усі 28 знаків цієї фрази, становить 1/27 у 28-му ступені, тобто 1/27, помножене саме на себе 28 разів. Це дуже маленькі шанси, приблизно 1 із 10 тисяч мільйонів мільйонів мільйонів мільйонів мільйонів мільйонів. М’яко кажучи, шуканої фрази довелося б чекати доволі довго, не кажучи вже про повне зібрання творів Шекспіра.

      Але досить про однокроковий відбір випадкових варіацій. Як щодо накопичувального відбору? Наскільки ефективнішим він міг би бути? Набагато ефективнішим, можливо, більше, ніж ми на початку здатні усвідомити, хоча це майже очевидно, якщо трохи поміркувати. Ми знову використаємо нашу комп’ютерну мавпу, але з важливою відмінністю в її програмі. Як і раніше, вона починає з вибору випадкової послідовності 28 літер:

      WDLMNLT DTJBKWIRZREZLMQCO P

      Тепер вона «розводить» цю випадкову фразу. Вона відтворює її багато разів, але з певною ймовірністю випадкової помилки – «мутації» – під час копіювання. Комп’ютер вивчає беззмістовні мутантні фрази, «потомство» першої, й обирає одну, що хоч трохи більше нагадує потрібну нам: METHINKS IT IS LIKE A WEASEL. У цьому випадку «переможницею» в наступному «поколінні» стане така фраза:

      WDLTMNLT DTJBSWIRZREZLMQCO P

      Покращення