«Колись русалки по землі ходили…» Жіночі образи української міфології. Юлия Буйских

Читать онлайн.



Скачать книгу

життя як джерело найстарших мотивів українського похоронного голосіння. – 118 арк.; Там само. – Од. зб. 15096. Арх. зб. Первісне громадянство. – 1930. – Кн II. – 4. Костащук В. Попи-ворожбити /До історії знахарства на Україні/. – 5 арк.; Там само. – Од. зб. 15141. Арх. зб. Первісне громадянство. – 1930, № 1. Петровський Микола. З історії чарівництва в Старій Україні [стаття]. – 7 арк.; Там само. – Од. зб. 15272-15274. Арх. ж. Первісне громадянство. Чернышев Василий. Обнажение при волшебстве. – 20 арк.; Штепа К. Про характер переслідування відьом в старій Україні // Первісне громадянство та його пережитки на Україні. – 1928. – Вип. 2—3. – С. 64—80.

      181

      Дашкевич В. Я. До питання про заложних тварин в уявленнях українського народу: (З поля вивчення народного світогляду). – Харків.: [б. в.], 1927. – 31 с.

      182

      Щербаківський Д. М. Сторінка з української демонології (вірування про холеру) // Українці: народні вірування, повір’я, демонологія. – К., 1992. – С. 540—553.

      183

      Цей термін питомо не містив негативних конотацій і лише згодом утратив первісне значення «культурні переживання» (саме в такому значенні його вживав М. Сумцов) і почав використовуватися як пейоратив, тобто містити негативну оцінку, засудження, іронію чи зневагу.

      184

      Манжос Б. Вірування та забобони нашого села. – К.: КНИГОСПІЛКА, 1926. – С. 3—4.

      185

      Зеленин Д. К. Восточнославянская этнография – М.: Наука, 1991. – 511 с.; Зеленин Д. К. Древнерусский языческий культ «заложных» покойников // Известия Академии наук. – 1917. – Т. 11, № 7. – С. 399—414; Зеленин Д. К. Избранные труды. Очерки русской мифологии: умершие неестественной смертью и русалки. – М.: Индрик, 1995. – 432 с.

      186

      Пропп В. Я. Исторические корни волшебной сказки. – М.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1986. – 365 с.

      187

      Токарев С. А. Религиозные верования восточнославянских народов XIX – нач. XX вв. – М.—Л.: Изд-во Академии наук СССР, 1957. – 163 с.

      188

      Померанцева Э. В. Мифологические персонажи в русском фольклоре. – М.: Наука, 1975. – 191 с.

      189

      Толстой Н. И. Каков облик дьявольский? // Язык и народная культура. Очерки по славянской мифологии и этнолингвистике. – М., 1995. – С. 250—269; Толстой Н. И. Откуда дьяволы разные? // Язык и народная культура. Очерки. – С. 245—249.

      190

      Славянские древности: этнолингвистический словарь в 5 т. [под ред. Н. И. Толстого]. – М.: Международные отношения. – Т. 1: А – Г. – 1995. – 584 с.; Т. 2.: Д – К (Крошки). – 1999. – 697 с.; Т. 3.: К (Круг) – П (Перепелка). – 2004. – 699 с.; Т. 4.: П (Переправа через воду) – С (Сито). – 2009. – 649 с.; Т. 5.: С (Сказка) – Я (Ящерица). – 2012. – 736 с.

      191

      Славянская мифология. Энциклопедический словарь / Науч. ред. В. Я. Петрухин, Т. А. Агапкина и др. – М.: Эллис Лак, 1995. – 416 с.

      192

      Виноградова Л. Н., Гура А. В., Кабакова Г. И., Терновская О. А., Толстая С. М., Усачева В. В. Схема описания мифологических персонажей // Материалы к VI Международному конгрессу по изучению стран Юго-Восточной Европы. София, 30.VIII.89 – 6.IX.89. Проблемы культуры. – М., 1989. – С. 78—85.

      193

      Див., напр., Виноградова Л. Н., Толстая С. М.