48 законів влади. Роберт Грин

пізніших письменників, своєю чергою, запозичували – списували – у Шекспіра?

      Усі ми добре знаємо, що далеко не всі сучасні політики самі пишуть свої виступи. Їхні власні висловлювання не здобули б їм і одного голосу. Своїм красномовством і дотепністю вони зобов’язані спічрайтерові.

      Інші люди виконують роботу, а їм – заслуга. Навчіться використовувати знання минулого, і ви здаватиметеся генієм, хоча насправді ви – лишень меткий запозичувач.

      Письменники, які заглиблювались у людську природу, старожитні майстри стратегії, історики людської дурості й необачності, королі та королеви, котрим важко далося вміння здійснювати владу, – їхнє знання припадає порохом, чекає на ваш прихід, коли ви станете їм на плечі. Їхня кмітливість може стати вашою кмітливістю, їхнє уміння – вашим умінням, і вони ніколи не ходитимуть і не розповідатимуть людям, які ви насправді неоригінальні. Ви можете важко працювати все життя, робити безліч помилок, марнувати час і енергію, намагаючись використовувати лише власний досвід. А можна використати армії минулого.

      Як казав Бісмарк: «Дурні говорять, що вчаться з досвіду. А я радше використовую чужий досвід».

      Образ: хижак. З усіх істот у джунглях

      йому ведеться найкраще. Чужа важка

      робота стає його роботою; їхні

      невдалі спроби вижити стають

      його харчем. Подивіться на

      хижака: доки ви працюєте,

      він кружляє вгорі.

      Не боріться з ним,

      а приєднайтеся до нього.

      Авторитетна думка: Багато чого треба пізнати, а життя коротке, і життя без знання – не життя. Тому чудовий спосіб – черпати знання звідусіль. Тож завдяки поту з чужого чола ви здобуваєте репутацію оракула (Бальтасар Ґрасіан).

      Зворотний бік

      Бувають випадки, коли нерозумно привласнювати собі заслуги за чужу працю: якщо ваша влада ще не зміцніла, це матиме такий вигляд, ніби ви хочете позбавити суперників уваги. Щоб стати винятковим користувачем чужих талантів, слід впевнено стояти на ногах, аби вас не звинуватили в обмані.

      Переконайтеся, що ви знаєте, коли вам вигідно дати іншим розділити з вами заслуги. Особливо важливо не бути жадібним, коли у вас є зверхник. Ідея історичного візиту до КНР належала самому Річардові Ніксону, але вона могла б і не реалізуватися, аби не вміла дипломатія Генрі Кіссинджера. Проте коли настав час збирати лаври, Кіссинджер тактовно віддав Ніксонові левову частку заслуг. Знаючи, що з часом правда спливе, він обачно не акцентував своє короткочасне перебування в центрі уваги. Кіссинджер грав зі знанням справи: він перебрав собі заслуги підлеглих, а власні – великодушно подарував зверхникам. Так і треба грати в цю гру.

      Закон 8. Змушуйте людей приходити до вас і, якщо треба, використовуйте принаду

      СУДЖЕННЯ Коли ви змушуєте іншу людину діяти, вам усе підвладне. Краще, щоб опонент приходив