Що ти кажеш після привітання? Психологія людської долі. Ерік Берн

Бабом, Сісом або Джуніором на все життя, байдуже з власної волі чи вимушено.

      4. Неминучий. Прізвища – це інше питання, оскільки батьки не мають великого вибору, окрім того, що дісталося їм від предків. Існує багато шляхетних європейських прізвищ, що мають нецензурне звучання в англійській мові; як похмуро зауважив один чоловік: «Мені пощастило. У моєму прізвищі лиш одне брудне слово». Особливо звертали на це увагу в середній школі, де він потерпав не лише від принижень, що випадають на долю іммігрантів, а й був готовим об’єктом для непристойних жартів. Але і в діловому світі він відчув, що його прізвище не є плюсом. Деякі люди у такій прикрій ситуації вважають, що вони прокляті своїми предками і від народження приречені бути невдахами. З іншого боку, Христос теж не рідкісне прізвище, і це створює сценарну проблему, хоча й іншого ґатунку, для хлопчиків, які ходять до церкви. Недивно, що Г. Гед і В. Р. Брейн58 обидва стали відомими неврологами.

      Крім запитань «Хто вибрав ваше ім’я?» і «Звідки походить ваше прізвище?» пацієнта слід також у кожному випадку запитувати: «Чи ви колись читали, що написано у вашому свідоцтві про народження?» Якщо ні, то пацієнта слід проінструктувати, щоб він зробив це, або ще краще, приніс документ психіатру. Приблизно в 50 відсотків людей свідоцтва про народження викликають подив, коли вони вперше уважно їх читають, виявляючи, що щось проґавили, хибно зрозуміли, або знаходячи інформацію, про яку не знали. Часто ім’я у документі відрізняється від того, яким їх називали все життя, і тим більшим є їхнє приголомшення або смуток. Майже всі ці несподіванки кидатимуть додаткове світло на сценарії батьків та середовище, у якому народився пацієнт.

      Розділ 5

      Раннє дитинство

      А. Ранні впливи

      Перше програмування сценарію відбувається під час періоду годування груддю у формі коротких протоколів, що пізніше можуть бути перетворені на складні драми. Зазвичай це сцени за участю двох учасників – дитини й матері, втручання чужих спостерігачів є мінімальним або відсутнім; ці сцени мають такі характерні для грудного годування назви, як «Публічний виступ», «Щоразу, як ти готовий(а)», «Щоразу, як я готова», «Поспішай», «Хто кусається, той залишається ні з чим», «Поки мама палить», «Перепрошую, телефон дзвонить», «Чому він (вона) хвилюється?», «Мало ніколи не буває», «То одне, то інше», «Він (вона) зблід(ла)», «Хай не квапиться», «Ну хіба він (вона) не милий(а)?», «Золоті миті любові та згоди», «Колискова».

      Трохи складнішими є відповідні сцени у ванній у тих самих сім’ях: «Іди глянь, який(а) він (вона) милий(а)», «Вже час», «Ти готовий(а)?», «Будеш тут сидіти, доки не зробиш», «Поспішай», «Поганий-поганий», «Поки мама палить», «Поки мама на телефоні», «Клізма», «Якщо ти цього не зробиш, дам тобі касторки», «Ось твоє проносне», «Якщо не зробиш цього, то захворієш», «Хай зробить це, як хоче», «Оце славний хлопчик», «Оце славне-е-сенький хлопчик», «Поки ти це робитимеш, я співатиму». На цьому етапі частіше зустрічаються протоколи за

58

В оригіналі обігруються англійські слова head (голова) та brain (мозок)