Що ти кажеш після привітання? Психологія людської долі. Ерік Берн

щось цікаве – таке, чого не сталося б, якби вона жила разом з родичами. Імовірно, саме тому вона не хоче до них переїздити чи бодай поселитися по сусідству. А може, вона ще досить молода, тож шукає собі пригоди, і саме тому ЧШ й досі маленька дівчинка.

      4. Мисливець, вочевидь, з тих рятівників, які люблять карати переможеного суперника за допомогою маленьких дівчат. Це явно підлітковий сценарій.

      5. ЧШ щиро каже вовкові, де він може її зустріти і навіть залізає до нього в ліжко. Вона явно грає у гру «Вкради мене», і ця історія закінчується доволі щасливо.

      Правда цієї історії полягає в тому, що кожен з її героїв прагне діяти за будь-яку ціну. Якщо виграш у кінці сприйняти, як є, то виходить, що увесь задум – інтрига, спрямована на те, щоб убити бідолашного вовка, змусивши його думати, що він усіх перехитрив, і ЧШ для цього використовують як приманку. У такому разі мораль історії полягає не в тому, що невинні дівчата мають триматися подалі від лісів, де водяться вовки, а в тому, що вовки повинні перебувати подалі від невинних дівчат і їхніх бабусь; якщо стисло, то вовкам не слід гуляти в лісі самим. Також виникає питання, що робила мати ЧШ, спекавшись доньки на цілісінький день.

      Якщо це все здається цинічним або дотепним, розгляньмо поведінку ЧШ у реальному житті. Ключове запитання полягає в тому, якою стала ЧШ, коли виросла, з такою матір’ю і таким досвідом?

СЦЕНАРІЙ ЧЕРВОНОЇ ШАПОЧКИ

      У літературі з психоаналізу пильну увагу приділяють символічному значенню каміння, яким напхали живіт вовка. Але для фахівця з транзакційного аналізу важливішими є питання про транзакції між учасниками.

      Керрі прийшла на лікування у віці тридцяти років зі скаргами на головний біль, депресію, на те, що вона не знає, чим хоче зайнятися, і не може знайти гарного хлопця. Як і всі Червоні Шапочки, яких бачив у своїй практиці доктор К’ю, вона вдягала червоне пальто. Вона завжди намагалася бути корисною в непрямий спосіб. Одного дня вона зайшла і сказала:

      – На вулиці неподалік вашого офіса хворий собака. Ви не хочете викликати ТЗЖТ24?

      – А чому ви не викличете ТЗЖТ? – запитав доктор К’ю.

      На що вона відповіла:

      – Хто, я?

      Сама вона ніколи й нікого не рятувала, але завжди знала, де можна знайти рятівників. Це типово для ЧШ. Потім доктор К’ю спитав її, чи працювала вона колись у офісі, де треба виходити по закуски до кави. Виявилося, що так.

      – І хто ж ходив по закуски?

      – Я, звичайно, – відповіла Керрі.

      Сценарна частина її історії постала такою. Коли Керрі було від 6 до 10 років, мати відправляла її до своїх батьків (дідуся й бабусі) з дорученнями і пограти. Часто, коли вона туди навідувалася, бабусі не було і вона грала з дідусем, який здебільшого залазив їй під сукню. Дівчинка ніколи не розповідала про це матері, бо розуміла, що та на неї розсердиться й назве брехухою.

      Сьогодні Керрі часто знайомиться з чоловіками та «хлопцями», і багато хто намагався залицятися до неї, але вона завжди рвала

24

Товариство із запобігання жорстокості щодо тварин (ТЗЖТ, Society for the Prevention of Cruelty to Animals, SPCA) – міжнародна громадська організація, що допомагає тваринам (боротьба проти жорстокого поводження з тваринами, ветеринарна допомога, підтримка притулків тощо).