Спершу найважливіше! Жити, любити, вчитися, залишити слід. Стівен Р. Кові

Крім того, я брав участь у кінних перегонах, тому в певні сезони в моїх блокнотах з’являлися записи й про них.

      Потім я переїхав, і життя почало ставити переді мною нові вимоги, відкривати нові можливості. У мене з’явилося бажання робити більше, і я зацікавився тайм-менеджментом другого покоління. Перечитав усе, що міг дістати. Я навіть деякий час мав бізнес: працював консультантом із тайм-менеджменту. Допомагав людям працювати продуктивніше, ліпше організовувати події, вчив, як працювати з телефонними дзвінками тощо. Протягом дня я спостерігав за їхньою діяльністю, а потім пропонував конкретні речі: які справи можна зробити краще і швидше.

      Але минав час, і я почав розуміти: на жаль, я не маю певності, що справді допомагаю людям. Навіть почав питати себе: чи не допомагаю я своїм клієнтам швидше зазнати поразки. Проблема ж була не в тому, скільки вони встигають. А в тому, куди рухаються, що прагнуть зробити. Люди хотіли знати, що вони роблять, але я зрозумів, що не можу їм цього сказати, бо не знаю, що вони намагаються робити. Тоді я перейшов до третього покоління. Якщо чесно, ми зі Стівеном доволі активно долучилися до виникнення цього третього покоління, співпрацювали з дуже впливовими в цій царині людьми. Ми намагалися прив’язати цінності до цілей, щоб допомогти людям приділяти більше уваги необхідним і пріоритетним речам. Тоді мені здавалося, що це пряма і правильна дорога.

      Але з часом мені стало зрозуміло: є велика різниця між тим, чого люди хочуть, і тим, що вони потребують у житті. Багато хто досягав усе більше й більше цілей, а щастя й задоволення було все менше й менше.

      Тоді я почав піддавати сумнівові деякі фундаментальні парадигми, переглядати свої дотеперішні погляди. Почав усвідомлювати, що жодне з трьох поколінь тайм-менеджменту не дає відповіді. Ці відповіді перебувають на рівні фундаментальних парадигм. Вони в наших базових переконаннях і уявленнях про те, що нам потрібно робити.

      Сильні та слабкі сторони кожного покоління

      Розглянемо детальніше слабкі й сильні сторони кожного з трьох поколінь тайм-менеджменту, а також як конкретно вони допомагають людям – і водночас не задовольняють глибших потреб.

      Люди, які використовують перше покоління, зазвичай гнучкі. Вони готові реагувати на інших і на зміну обставин. Добре пристосовуються, добре виконують роботу. Працюють за власним графіком і роблять те, що вважають на той момент необхідним або нагальним.

      Але часто в них щось вислизає з-під уваги. То вони забувають виконати завдання, то не дотримуються обіцянки. Їх не підживлює бачення життєвої перспективи й поставлені цілі. А тому роботи, справді сповненої сенсу, вони роблять менше, ніж могли б. Для таких людей «найважливіші речі» – це ті, що лежать у них прямо під носом.

      Прихильники другого покоління тайм-менеджменту планують і готуються. Загалом вони відповідальніші щодо своїх результатів і обіцянок. Календарі та розклади – це не так нагадування, як засоби, щоб підготуватися