Спершу найважливіше! Жити, любити, вчитися, залишити слід. Стівен Р. Кові

рішеннями, рекламою, місячними тренінгами. Ці люди сімдесят років писали для нас літературу про успіх на основі персональної етики. І всі вони пропонували нам ілюзію «швидких рішень». А ми втрачали розуміння власних базових потреб і неправильно їх задовольняли.

Тілесні потреби

      У питаннях здоров’я необхідно спиратися на природні принципи. Здоров’я з часом покращується, якщо регулярно робити вправи, правильно харчуватися, достатньо і якісно відпочивати, зберігати душевний спокій, уникати речовин, які можуть заподіяти шкоди організму. Але замість вкладатися у власне здоров’я ми піддаємося ілюзії зовнішнього вигляду і думаємо, що гарний одяг, відповідний макіяж, швидкі програми для схуднення (насправді доведено, що в перспективі вони тільки спричиняють більше проблем, а не розв’язують їх) задовольнять наші тілесні потреби. Та це порожні обіцянки. На короткий час вони задовольняють нас, але в реальності це як цукрова вата: її ніби багато, але важить вона кілька грам. І вистачає її ненадовго.

      Економічний добробут спирається на принципи розрахунку, виробництва, заощадження на майбутнє, необхідності заробити вигоду, а не купити її. Але ми живемо з ілюзією, що коли отримаємо «речі», то задовольнимо наші потреби, хай нам навіть доведеться купити їх у кредит і місяцями чи роками виплачувати суму, вдвічі більшу за первісну вартість, – а все заради палички солодкої вати, задоволення миттєвих забаганок. Або навіть тішимо себе фантазією про рятівний виграш у лотереї чи на тоталізаторі: плекаємо ілюзію, що хтось або щось «звідти» магічним помахом розв’яже всі наші проблеми і звільнить від необхідності розуміти всі ці фінансові справи.

Соціальні потреби

      По-справжньому гарні стосунки будуються на принципах – особливо на принципі довіри. А довіра походить від надійності, від характеру, що здатен обіцяти й дотримуватися, підтримувати, дбати й бути відповідальним, відданим, любити безумовно.

      Але коли ми самотні, страждаємо від невдоволеної потреби, нам дуже не хочеться чути пораду вийти в люди й заробити розв’язання нашої проблеми, стати людиною, якій можна довіряти, яку можна любити. Куди легше вірити в цукрову вату подачок випадкового сексу, в ідею, що зовнішня і внутрішня привабливість завоюють чиюсь любов, що ми знайдемо в онлайні порночат, і там хтось продемонструє, що ми йому подобаємося. Значно легше шукати легкої любові, ніж працювати над тим, щоб стати люблячою людиною. До того ж уся наша культура – музика, книжки, реклама, фільми, телебачення – просякнуті цією ілюзією.

Потреби розуму

      Ми часто вдаємося до ілюзії «надолужувати в останню ніч», замість визнати реальність: щоб розвиватися й рости, потрібно чимало часу. Ми всі разом співаємо: «Здобувай диплом… щоб дістати роботу… щоб заробляти гроші… щоб купувати речі… тоді будеш успішний». Але що нам дає такий «успіх»? Невже його можна порівняти з характером і можливостями, що їх треба здобувати шляхом глибоких і постійних інвестицій у навчання й розвиток?

Духовні потреби

      Ми