Название | Останній листок (збірник) |
---|---|
Автор произведения | О. Генрі |
Жанр | Зарубежная классика |
Серия | Шкільна бібліотека української та світової літератури |
Издательство | Зарубежная классика |
Год выпуска | 0 |
isbn | 978-966-03-7855-1 |
Через три години він вийшов у невеличкому містечку близько кордону штату. Він увійшов до кафе якогось Майка Долана та потиснув руку хазяїнові, який одиноко стояв за стойкою.
– Вибачай, що нам не вдалось зробити цього раніше, Джиммі, мій хлопчику, – сказав Майк. – Зі Спринґфілда надійшов протест, і губернатор заноровився. Як живеш?
– Чудово, – сказав Джиммі. – У тебе мій ключ?
Він узяв ключ, піднявся сходами і відімкнув кімнату в глибині будинку. Все лишилось так, як було, коли він пішов звідси. На підлозі ще лежала запонка Бена Прайса, зірвана з комірця цього видатного детектива, коли поліція взяла верх над Джиммі й арештувала його.
Джиммі відтягнув від стіни складане ліжко, зсунув набік панель і витяг вкритий пилом невеликий чемодан. Він відкрив його і любовно оглянув найкращий набір зломщицьких знарядь у Східних штатах. Це був повний набір, виготовлений з сталі особливого гарту: найновіші зразки свердел, знаряддя для пробивання отворів, коловороти та бури, відмички, лещата, буравчики, а також дві-три новинки, які Джиммі винайшов сам і якими пишався. Понад дев’ятсот доларів коштувало йому виготовити все це у… у тому місці, де виготовляють такі речі для людей його професії.
За півгодини Джиммі спустився вниз та пройшов через кафе. Тепер він був одягнений в елегантний, добре пошитий костюм і ніс у руці обтертий від пилу чемоданчик.
– Маєш щось на увазі? – весело спитав Майк Долан.
– Я? – сказав Джиммі здивованим тоном. – Не розумію. Я представник Об’єднаної нью-йоркської компанії крихких бісквітних печив та пшеничних круп.
Ця заява викликала у Майка таке захоплення, що Джіммі змушений був тут же випити порцію газованої води з молоком. Він ніколи не вживав міцних напоїв.
Через тиждень після того, як було звільнено Валентайна, № 9762, було вчинено майстерний злом сейфа в Річмонді, штат Індіана, причому його автор не залишив ніяких слідів. Викрадено було всього лише вісімсот доларів. Ще через два тижні патентований, вдосконалений, зломостійкий сейф у Логанспорті було відкрито так, наче він був зліплений з глини, і загальна сума втрат становила півтори тисячі доларів у дзвінкій монеті; цінні папери та срібло лишились незайманими. Цими справами зацікавилась поліція. Тоді раптом трапилось виверження старомодного банківського сейфа в Джефферсон-сіті і з його кратера вилетіло банкнотів на суму близько п’яти тисяч доларів. Втрати набули тепер досить значних розмірів, щоб стати предметом уваги Бена Прайса. Порівняли факти, і з’ясувалась велика подібність методів в усіх цих зломах. Бен Прайс дослідив місця, де були вчинені грабунки, і вирік:
– Це автографи Денді – Джиммі Валентайна. Знову взявся за своє. Погляньте на цей секретний замок – його висмикнули з такою легкістю, наче це не замок, а редиска в сиру погоду. Тільки він має лещата, якими це можна зробити. А дивіться, як