Технолог. Сергій Залевський

алкоголем, ситі і задоволені вони непомітно для себе задрімали…

      … Дро перебував в підведеному стані – рейд на цю видалену дику планету виявився просто вище за всякі очікування – якість і кількість набраного матеріалу перевершила усі найсміливіші сподівання. І хоча в інформації від мертвого пілота і була фраза про несподівано високі показники КІ тубільців, повірив він в це тільки зараз, коли діагност по черзі видавав дані про спіймані зразки. В основному, аборигенів ловили групами, намагаючись вибирати місця чимдалі від великих населених пунктів.

      – Майже всі вище 120, ось тільки останній спійманий сильно здивував Дро: з КІ 188 і КЗ 2,8, він чомусь спав на вершині однієї місцевої гори, сидячи на каменях. Що він тут робить? – дивувався капітан, може це гірський житель? Чи він вигнанець з клану, вимушений поневірятися в глухих місцях? А як він тут живиться, де його будинок? Багато схожих питань турбувало Дро – йому, що прожив усе своє життя в пустотних спорудах і зорельотах було цікаво, що занесло дикого так високо від місцевої цивілізації.

      – Ну, скоро він з ним поговорить, цьому аборигенові повезло – з такими показниками Дро йому запропонує посаду інженера на своїй збагачувальній фабриці. Псувати такий прекрасний мозок рабським імплантом безглуздо.

      Пробудження не радувало Макса – тіло затекло і майже не реагувало на сигнали мозку, чомусь було дуже холодно, сухість і печія у роті доповнювали картину.

      – Знову снилися зірки і зорельоти – подумав Макс і подумки вилаяв себе за те, що заснув на вершині гори. Так можна було серйозно замерзнути по дурості, що мабуть і сталося – буде мені наука на майбутнє – гори не прощають легковажного до них відношення. З цією думкою він спробував розплющити очі.

      – Шшайсе!!! Я напевно ще сплю – на Альпи зовсім не схоже – приміщення в сірих тонах, тверда основа, швидше схожа на полку, згори теж полиця, судячи з того, що з неї звисає чиясь синюшна рука, слабке незрозуміле тремтіння полиці, на якій він лежав. І що найжахливіше і не зрозуміліше – я голий і на шиї якесь металеве кільце – такий удар мозок був не в змозі перенести, і свідомість відключилася, оберігаючи Макса від істерики.

      Друга спроба пробудження нічого не змінила в навколишньому оточенні, хіба що пропала із зору рука згори, навкруги чулися слабкі стогони і схлипи. Загальний стан був набагато кращий, тіло відгукувалося на сигнали з мозку, тільки відзначалась відсутність одягу – тепліше Максу не стало. Та і сама її відсутність нервувала хлопця, доставляючи сильний дискомфорт. Я тут не один – зробив висновок хлопець, трохи заспокоївшись, і почув кроки.

      Той, що увійшов відразу сильно не сподобався йому – сіра особа з яскраво-білими очима, великий м'ясистий ніс псували цілком звичне людське обличчя. Але головним в незнайомцеві був його погляд – він дивився на хлопця як на порожнє місце, байдуже-оцінююче. У іншому, між тим, нічим особливим від звичайної людини не відрізняючись. Оцінивши одяг того типа хлопець здивувався і посмутнів. Це був явно не земний високотехнологічний виріб! Незважаючи