Технолог. Сергій Залевський

розширювати свої бойові можливості він доки не планував. Все одно в цьому секторі особливо цінні призи пересувалися тільки з караванами і бойовим супроводом, а такі були йому не по зубах, та що там говорити – навіть сил їх маленького клану не вистачить длубати такі.

      А ось порожніх систем, де немає нічого, окрім мертвих планет і астероїдних полів, було багато в навколишньому космосі. Правда, бажаючих зайнятися розкопками в небезпечному просторі, було зовсім мало. Вважалося, що шлях шахтаря довгий, небезпечний і непередбачуваний. До того ж, якщо дивитися увесь час на астероїди можна і пошкодити психіку розумному. Копати в нічийному космосі без прикриття потрібно на свій страх і ризик, а якщо з прикриттям, то ділитися потрібно, а це ще менше кредитів особисто собі. Не кажучи вже, що потрібно навчатися шахтарській справі, бази, імпланти і час, щоб це все вивчити.

      Трофей відбуксирували в пояс астероїдів, заглушили реактори і залишили до кращих часів – вірогідність виявлення його в цій порожній системі прагнула до нуля. Вартість трофея була оцінена і поділена на частки, і по прибуттю на місце постійного базування була виплачена команді. На той час у Дро на рахунку утворилася значна сума, так що проблем з виплатою часток не було. Але залишалася проблема ремонту і приведення транспорту в робочий стан, при якому він міг зробити декілька стрибків в одну з відомих Дро систем, де літали рідко, але було що покопати.

      Крім того, потрібні були на першому етапі декілька простих шахтарських корабликів для постачання збагачувальної фабрики сировиною, стандартні нейромережі, бази знань у шахтарській справі, мінімальні бази по пілотажу для майбутніх працівників копального профілю, ну і найморочливіше – потрібні працівники, які погодяться там працювати на Дро.

      Враховуючи, що серед вільних гарморців таких не знаходилося, на думку спадав тільки один варіант – раби-шахтарі. Але купувати рабів для початкуючого підприємця було дорого – цей товар був цінним на ринку і ходовим. Ось тут Дро згадав про ту інформацію, яку він під час перебування абордажником переніс собі в сховище нейромережі – дика планета з дикими аборигенами, у яких непристойно високі показники КІ

      Вирішено було зайнятися накопиченням капіталу для вище позначених заходів технічного характеру свого бізнес-плану, оскільки виплата часток за фабрику з'їла майже усі наявні на рахунку кредити. Питання з кадрами Дро вирішив відкласти до моменту концентрації необхідних коштів. Планетка нікуди не подінеться, це просто питання часу, а у свою удачу капітан вірив твердо.

      Глава 1

      Макс Шнітке сидів на валуні і вдихав запах Альп, який п'янив. Не сказати, щоб йому нічим було зайнятися на вихідних, просто він гори любив. Незважаючи на злегка розріджене повітря, дихалося легко, а промені Сонця приємно гріли обличчя. Як співав В. Висоцький: «Кращими за гори можуть бути тільки гори» – Макс був емігрантом з колишнього СРСР, що згодом став незрозумілим СНД