Антологія помилок та хибних думок. Володимир Селезньов

її гречкою, тобто грецькою. У Західній Європі в епоху Середньовіччя її називали «турецьким житом», а французи й дотепер називають її «сарацинкою», «арабкою». Виходить – звідки привезли, так і назвали.

      Невірно й те, що гречку скрізь залюбки вживають у їжу. Так, наприклад, французи терпіти не можуть гречану кашу і досить рідко її споживають, хоча з задоволенням смакують жаб’ячі лапки. Це ще раз доводить давно всім відому істину, що про смаки не сперечаються.

На заздрість гурманам

      Існує думка начебто квіти використовуються людиною лише в естетичних та лікарських цілях. Однак це не вірно. Хто з нас не знає, наприклад, красолю – квітку, яку саджають поблизу терас, огорож, альтанок, на балконах і клумбах. Так от, її солодкувато-пряні квітки їстівні, і на батьківщині красолі, у Південній Америці, вона вважається важливою харчовою рослиною. З квіток варять супи, роблять салати, готують оцет з дуже своєрідним присмаком. У їжу вживають не тільки квітки, але й листя, бутони, молоді плоди. Бутони і молоді зелені плоди красолі – овочевий делікатес. Використовують їх як прянощі при маринуванні огірків та помідорів.