Дракула. Брем Стокер

судячи з їхнього вбрання та манер – леді. Коли я їх побачив, мені здалося, що я, напевне, сплю, бо, попри місячне світло, вони не залишали тіні на підлозі. Жінки наблизилися до мене, певний час придивлялися, а потім про щось пошепки між собою заговорили. Двоє з них були чорноволосі, з орлиними, як і у графа Дракули, носами, великими, темними, пронизливими очима, що здавалися майже червоними на тлі блідо-жовтого місяця. Третя була неймовірно гарною красунею, з хвилястою купою золотавого волосся і очима, схожими на бліді сапфіри. Її обличчя видалося мені знайомим, цей неясний спогад був пов’язаний з якимось напівзабутим страхом, котрий я пережив уві сні, але тієї миті я не міг пригадати, як і коли це сталося. Всі три мали сліпучо-білі зуби, що перлинами виблискували на червоному тлі спокусливо-хтивих губ. Було в цих жінках щось бентежне, якась пристрасна жадоба, але водночас – і якийсь убивчий жах. У глибині душі у мене виникло несамовите, жагуче бажання цілувати ці червоні губи. Негарно про це писати – не доведи Господи, ще побачить Міна і страждатиме, – але це правда. Пошепотівшись між собою, жінки розсміялися, сріблисто і мелодійно, але водночас настільки різко, що було якось не схоже на те, що цей звук проходив через м’яку ніжність людських губ. Швидше цей сміх нагадував нестерпне дзеленчання склянок, коли на них грають вправною рукою. Пишноволоса красуня кокетливо похитала головою, але інші дві наполягали. Одна з них сказала:

      – Нумо! Ти – перша, а потім ми; ти маєш право починати першою.

      Друга додала:

      – Він молодий і сильний; тут нам усім поцілунків вистачить.

      Я тихенько лежав собі, поглядаючи на них ледь розплющеними очима, знемагаючи від агонії солодкого передчуття. Красуня наблизилася і схилилася наді мною так, що я відчув на собі її дихання. Здавалося, воно було солодким, як мед; як і її дзвінкий сміх за хвилину до цього, змусило моє тіло радісно трепетати; але водночас у ньому відчувалася якась гіркота, неприємна гіркота, притаманна запаху крові.

      Я боявся широко розплющити очі, але все чудово бачив і крізь вії. Золотоволоса красуня стала навколішки і схилилася наді мною, буквально пожираючи мене очима. У ній відчувалася якась нещира і награна хтивість, котра відштовхувала і водночас вабила; вигнувши шию, жінка облизувалася, наче якийсь хижий звір, і, коли оголилися її гострі білі зуби, я побачив, як у місячному сяйві на яскраво-червоних губах та язиці заблищала слина. Дедалі нижче і нижче опускалася її голова, і губи, проминувши мої щоки й рот, торкнулися горла. Потім вона зупинилася, і я почув плямкання язика – то молодиця облизувалася; своєю шиєю я відчував її гарячий подих. Раптом шкіра на моєму горлі почала злегка тремтіти і посмикуватися – так буває тоді, коли хтось хоче вас полоскотати і все ближче й ближче підводить до вашого тіла свою руку. Я відчув, як ніжні, тремтливі губи торкнулися надчутливої шкіри мого горла, а потім два гострих зуба злегка придавили її і завмерли. Заплющивши очі, я лежав у якомусь млосному екстазі і чекав, чекав із завмиранням серця.

      Але саме