Летючий корабель та інші слов’янські казки. Коллектив авторов

та й не сподівались ми тебе, царенку Йване, знов побачити! І недарма ж ти клопотався: такої красуні, як Мар’я Морівна, в усьому світі пошукаєш – іншої не знайдеш.

      Погостювали вони, побенкетували та й поїхали до свого царства-моцарства. Приїхали – стали собі жити-поживати, добра наживати, меди попивати.

      Віддай те, що вдома не залишив

      Білоруська казка

      Пішов чоловік на полювання. Довго він блукав лісами та болотами. Нарешті угледів на одному острівці тура. Вистрелив мисливець, тур помчав у кущі. Той за ним. Біг-біг і не вгледів, як попав у трясовину.

      Затягує його трясовина, засмоктує. «Оце вже й смерть, – думає мисливець, – підійшла». Коли бачить – стоїть перед ним миршавенький сивий дідок із довгою бородою.

      – Порятуй мене! – просить його мисливець.

      – Гаразд, – каже дідок, – тільки віддай мені те, що вдома не залишив.

      Думав-думав мисливець – чого ж це він удома не залишив? Нічого пригадати не міг. А тут трясовина вже мало не по саму шию засмоктала. Ну, що ж, торгуватися не час…