Евотон: початок. Андрій Крижевський

мозку представників цієї цивілізації.

      Алмій працював співробітником Центру космології в Інституті науки. Інститут науки був єдиним центром наукових досліджень та освіти, який замінив собою всі університети, інститути, академії та школи. Це відбулося за часів Великої Уніфікації: у період історії цивілізації, коли повсюдно відбувалося об’єднання різних сфер життя суспільства, насамперед у громадській, мистецькій та науковій галузях.

      – Вітаю, Велфарію! Чому так довго не озивався? – пролунало в голові. Приємно було почути близького друга, з яким провів багато років своєї юності.

      – Вітаю, друже! Даруй, що змусив чекати. Надто заглибився у роздуми.

      – Мабуть, все про Точку думаєш?

      – Гм… – на обличчі Велфарія промайнула ледве помітна усмішка. – Так, ти маєш рацію. Адже час спливає. Небагато лишилося до Події…

      – Навіщо цим перейматися?… Ти ж освічена людина! – бадьорими словами Алмій намагався покращити настрій друга. – Тобі відомо, що свідомість нікуди не зникає, навіть якщо припинить існування твоя біологічна форма. Сьогодні, дякувати долі, не Темні віки, аби так непокоїтися.

      Велфарія зворушило піклування приятеля.

      – Дякую, друже. Ні, я взагалі-то не переймаюся. Навпаки, мене охоплює велика цікавість. Та не стосовно так званої смерті. Ти ж пам’ятаєш, що мій Шлях має Точки навіть після порожнечі.

      – Так, це – правда, – відповів Алмій і перейшов до справи: – Тут у нас дещо відбувається… – він вмовк, добираючи слова: – Тобі слід негайно прибути до Кордісу.

      – Гаразд. Щось важливе? – стурбовано запитав Велфарій.

      – Так, – пролунала рішуча відповідь.

      Велфарій давно знав одну рису свого друга: уміння бути максимально делікатним. Він би ніколи не насмілився перервати відпочинок свого приятеля, якби не сталася якась загрозлива подія.

      – Міла не виходить на зв’язок уже шосту добу…

* * *

      Міла народилася в один рік з Велфарієм та останні п’ятдесят років працювала у Центрі космології. Одначе вперше вона потрапила до Центру, коли Велфарій уже активно проводив дослідницькі роботи у глибинах далекого космосу. Вона закінчила навчання на кафедрі позапатрійних цивілізацій із чудовими результатами і, без вагань погодившись на стажування, вирушила до системи Z242. Навколо двох зірок, зв’язаних тяжінням, оберталося декілька газових гігантів. На одному з них мешкали бактерії, які пристосували своє існування до суворих умов цього світу. Таке частенько зустрічалося: коли на планетах без твердої поверхні, літаючи в газових потоках, вирувало життя. Тож дівчину, яка мала великі знання з астробіології, такі обставини анітрохи не здивували. Ба більше, останні дослідження та опрацьовані результати вчених Патрії, а також знання, отримані на сорок дев’ятому рівні інформаційного поля Всесвіту, підтверджували, що такий стан – далеко не межа для можливостей біологічної матерії.

      Отримані висновки,