Заборонені ігри. Юрій Покальчук

      Хлопчик ішов крізь ніч, дивлячись тільки на зорю. Він йшов твердо і впевнено, набираючи швидкості, незабаром він вже майже біг, аж поки не дістався околиці лісу чи запущеного саду. Тут він став між дерев і, не відриваючи погляду від зорі, почав роздягатись догола, недбало скидаючи одежу під першим деревом.

      І враз щось змінилось на небі, заспівали півні, і малий, стрепенувшись, розпростав плечі, аж кістки захрустіли у всьому тілі, і звук від цього був дивний і жахний, якби почув його хтось сторонній, ніби все в тілі хлопчика ламалось всередині, а потім, щойно опівночі, далеко в селі заспівали півні. Малий зігнувся і стрімголов помчав далі у хащі дерев.

      Я прокинувся з відчуттям тривоги і якогось незакінченого дійства. Так, ніби я провалив якийсь матеріал, який повинен був здавати в номер, або ж навпаки, мені накинули таку тему, яка мені цікава, але я не дуже впевнений, що її добре напишу. Однак це був лише стан, бо насправді такий настрій пояснювався сном, який запам'ятався мені надзвичайно різко. Я пам'ятав усе в деталях, так, ніби це був фільм, в якому я був водночас глядачем і учасником.

      Великий густий запущений сад, незграбно зарослий кущами малини, винограду і будяків. Я стою біля високої лапатої ялини і дивлюся у величезне кругле дзеркало, схоже на велетенську телевізійну тарілку. Але я себе не бачу, я знаю, що це дзеркало, але в ньому, в глибині його, у воронці, виступають якісь букви – то схоже на латинське W, то на наше В, то на О, то на U і ще на якісь інші літери. Я намагаюсь прочитати слово, яке з них можна скласти, але марно. Дзеркало не викликає в мене ні подиву, ні страху. Я, типу, з ним як би знайомий і тут все в порядку. І раптом із дзеркала виходить до мене величезний собацюра. Тут я трохи лякаюсь, але більше дивуюсь його розмірам. Навіть скоріше я подивляю його розміри, бо з дитинства люблю великих псів.

      Все життя пам'ятаю великого німецького вівчара Марса, який народився у нас в хаті і, проживши сімнадцять років, помер від старості. Я тужив за ним, як за рідною людиною. Це був мій друг.

      Пес підходить ближче, і тут я розумію, що це не пес, а вовк, і що він дивиться на мене, не звертаючи уваги на дзеркало, більше того, він, як це він вийшов із дзеркала, з тієї власне воронки, я не розумію, але мене то мало займає.

      Я люблю псів, і вовків теж, але бажано все ж на відстані. А ця курва йде до мене, і я не можу поворухнутись, і не від страху, а просто я ціпенію.

      Врешті я ж таки сплю і тут не поворушишся сильно, але уві сні я дивлюсь на вовка і намагаюсь дивитись йому просто в очі. Він дивиться на мене, і щось проходить всередину мене таке, яке я в змозі осмислити, тільки я теж раптом почуваю себе трохи вовком, і ми дивимось одне одному в очі, і це триває довго і глибоко, я ніби провалююсь в його жовті зіниці, і я раптом не тільки не боюсь його, він мені починає подобатись, мені хочеться його погладити. І тут я прокидаюсь.

      Курва, сьогодні понеділок, у нас в газеті ранішня планерка, і я вже запізнююсь. Я миттєво вдягаюсь, вже за виробленою в таких ситуаціях звичкою, мішаю розчинну каву з охолодженою водою, вкидаю то в себе, аби прийти до тями і вилітаю з хати, встигаю на маршрутку, яка саме під'їхала, і вже в маршрутці починаю прокручувати в собі той сон, і це почуття тривоги і незакінченості не полишає мене довго.

      Але той вовк мені сподобався.

      16 березня 1998 року, «Луцький замок»

      «Вчителька вагітна знову від свого 14-літнього коханця, їй загрожує тюремне ув'язнення.

      З'ясувалося, що колишня вчителька, яка завагітніла і народила дитину від свого 14-літнього коханця, відбувши місяць в СІЗО за розбещення неповнолітнього, дістала умовний строк – два роки з умовою не зустрічатися більше зі своїм колишнім учнем, якого вона звабила на сексуальну близькість. Але не пройшло і місяця, як її піймали на гарячому разом із хлопцем, з яким їй заборонено було бачитися, і умови, за яких вони були спіймані, свідчили про незаперечну інтимну близькість. Вона була заарештована і отримала три з половиною року ув'язнення за порушення умов умовного покарання і за повторне розбещення неповнолітнього. З'ясувалося однак, що…

      В розмові нашого кореспондента з неповнолітнім батьком при слідстві, хлопець, ім'я якого ми не називаємо, заявив, що вагітність була ними обома запланована, аби зберегти їхній зв'язок назавжди, і при цьому показав обручку, яку назвав обручальною і повідомив, що така є і в його старшої коханої, і що він любив, любить і буде любити її до кінця свого життя.

      «Вона – мати моїх дітей! – заявив він, – і цим все сказано».

      Що буде насправді – далі невідомо, оскільки юний Ромео має неповні п'ятнадцять років, але на сьогодні юний батько глибоко впевнений, що вони після його повноліття житимуть разом.

      Юний батько, циганського походження, був її учнем у школі, виявляв неабиякі здібності до малювання і музики, брав участь у шкільному театрі, яким керувала вчителька.

      Враження від нього однак дивне. Як підкреслює наш кореспондент, хлопець на загал виглядає набагато дорослішим за себе і, схоже, що знає щось, чого ми не знаємо. Погляд його спрямований ніби всередину себе, але коли він дивиться просто вам в очі, то стає моторошно. Цей