Міфологія. Отсутствует

Тепер залишилося до кореня викорчувати кедровий ліс. Нехай жодне дерево не нагадує про злодіяння Хумбаби.

      Гільгамеш і Енкіду почали рубати ліс і не припиняли роботи, аж поки на верхів’ях гір не залишилося жодного кедра. Потім вони повернулися до Урука. І скрізь їх зустрічали з шанобою як героїв.

      Гільгамеш

      В Уруці вони струсили з себе дорожню пилюку, умилися й почистили зброю. Знявши брудний одяг, вони вдяглися в чисте.

      Коли Гільгамеш поклав на свою голову корону і вдяг царське вбрання, на нього звернула увагу богиня Іштар. Побачила його могутню статуру, його очі, що сяяли переможно, завважила, який він поставний і вродливий.

      Іштар прийшла до нього і сказала:

      – Стань моїм чоловіком, Гільгамеше. Я подарую тобі лазуритову колісницю з золотими колесами. Ти будеш запрягати до неї вихори, як великих мулів. Коли ти ступиш до мого палацу, поріг і плити долівки цілуватимуть твої ноги, а князі і царі стануть перед тобою на коліна і піднесуть небачені дари.

      – Я не стану твоїм чоловіком, – відповів Гільгамеш. – Тим, кого ти обираєш, ти приносиш нещастя. І Таммуза, свого чоловіка, ти відправила на той світ. Я скоро набридну тобі, і замість слави отримаю зневагу.

      Розгнівана Іштар повернулася на небо зі сльозами на очах. Розшукала свого батька, бога неба Ану, і поскаржилася йому:

      – Гільгамеш знехтував і принизив мене! За це він мусить бути покараний. Сотвори, батьку, небесного бика і нашли його на Гільгамеша, нехай він підніме пихатого царя на роги, нехай розчавить його! Якщо ти не створиш небесного бика, я поруйную браму підземного царства і виведу звідти мертвих, які пожеруть живих. Мертвих більше, ніж живих, і на землі буде царювати смерть.

      Бог неба Ану створив небесного бика і послав його на землю. Небесний бик, великий і грізний, зупинився на березі ріки. Засопів уперше – земля перед ним розверзлася, і до провалля впало сто мешканців Урука. Засопів удруге – знову до провалля впало двісті мешканців Урука. Засопів утретє і накинувся на Енкіду, який саме в цей час вийшов з палацу. Відскочивши убік, Енкіду схопив бика за роги.

      Гільгамеш вибіг з палацу і кинувся на допомогу Енкіду. Під копитами небесного бика дрижала земля, очі його налилися кров’ю.

      – Хапай бика за хвіст! – закричав Гільгамеш. – Хапай його, а я цілитиму мечем у загривок!

      Енкіду схопив бика за хвоста, і тут підскочив Гільгамеш і поцілив бика мечем. Потім вирізав бичаче серце і приніс у жертву Шамашеві. Роги він передав найкращим майстрам, і вони зробили чудові келехи з величезних лазуритових рогів. Гільгамеш наповнив ці келехи олією і приніс у жертву своєму богу-покровителю.

      Іштар стежила за битвою Гільгамеша та Енкіду з небесним биком і не змогла відвернути смертельного удару Гільгамеша. Тоді вона спустилася на мури Урука і прокляла Гільгамеша. Почувши її прокляття, Енкіду схопив бичачу ногу і пожбурнув її в богиню. Але не знищив цим прокляття.

      На вулицях і базарах Урука збиралися люди. Всі чекали, коли герої-переможці