Фолио
Все книги издательства ФолиоРатники князя Лева
Петро Лущик народився 1963 року на Львівщині. Після закінчення фізичного факультету Львівського університету ім. Івана Франка незмінно працює вчителем. Лауреат літературного конкурсу «Коронація слова», автор романів: «Полювання на дрохв», «Тамплієри короля Данила» та «Настане день, закінчиться війна…» (останні два вийшли друком у видавництві «Фоліо»). Минуло дванадцять років від подій, описаних у романі «Тамплієри короля Данила». Сподівання Данила Галицького на допомогу Риму у його боротьбі із Золотою Ордою не справдилися. На землю Руську знову прийшли монголи. Король Данило помер, так і не виконавши своєї місії. Те, чого не вдалося батькові, намагається здійснити його син Лев. І саме тоді до Львова знову повертаються хрестоносці. Але цього разу – не допомагати…
Загадки истории. Злодеи и жертвы Французской революции
Великая французская революция стала поворотным моментом в истории Франции, да, пожалуй, и всей Европы. На арену общественной жизни вышло третье сословие. События этой революции потрясают не только своей масштабностью, но и жестокостью: тысячи людей стали жертвами революционного террора, который, как обещали его вдохновители – Марат, Дантон, Робеспьер, – был призван расчистить дорогу в светлое будущее человечества. Так кто же был жертвой, а кто злодеем в этих страшных событиях? И почему злодей, случалось, превращался в жертву? И правильно ли видеть в человеке только белое или только черное? О выдающихся людях Французской революции – Мирабо, Робеспьере, Марате, Дантоне, Талейране, Наполеоне и других – рассказывает эта книга.
Окружение Гитлера
Г. Гиммлер, Й. Геббельс, Г. Геринг, Р. Гесс, М. Борман, Г. Мюллер – все эти нацистские лидеры составляли ближайшее окружение Адольфа Гитлера. Во времена Третьего рейха их называли элитой нацистской Германии, после его крушения – подручными или пособниками фюрера, виновными в развязывании самой кровавой и жестокой войны XX столетия, в гибели десятков миллионов людей. О каждом из них написано множество книг, снято немало документальных фильмов. Казалось бы, сегодня, когда после окончания Второй мировой прошло более 70 лет, об их жизни и преступлениях уже известно все. Однако это не так. Осталось еще немало тайн и загадок. О некоторых из них и повествуется в этой книге. В частности, в ней рассказывается о том, как «архитектор Холокоста» Г. Гиммлер превращал массовое уничтожение людей в источник дохода, раскрываются секреты странного полета Р. Гесса в Британию и его не менее загадочной смерти, опровергаются сенсационные сообщения о любовной связи Г. Геринга с русской девушкой. Авторы также рассматривают последние версии о том, кто же был непосредственным исполнителем убийства детей Йозефа Геббельса, пытаются воссоздать подлинные обстоятельства бегства из Берлина М. Бормана и Г. Мюллера и подробности их «послевоенной жизни».
Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994
Видання «Дороги вольні і невольні. Щоденники. 1991–1994» структурно складається з двох книг: «Благослови, душе моя, Господа!..» та «Мандрівки близькі і далекі». У них синтезовано жанри подорожнього нарису й політичного щоденника, а також активно осмислюються події минулого і сучасного України. Перша книга щоденників охоплює кульмінаційний період боротьби за Українську державу. У ній міститься величезний пласт історичного матеріалу, що стосується як біографії автора, так і долі України, її провідних діячів, літераторів. У другій книзі її структурним стрижнем є опис подорожей, здійснених автором упродовж життя. Ці подорожі з історії обернені в сучасне, наповнені публіцистичним матеріалом, є підставою для медитацій, роздумів і узагальнень про долю України, український національний характер, боротьбу нашого народу за свою свободу, що завершилася створенням власної держави. Щоденники є підсумком у доробку Р. Іваничука, містять його багаторічну працю документального відтворення епохи.
Малиновий пелікан
Якщо визначати жанр нового роману Володимира Войновича, то його можна назвати «роман-бомба», бо одразу після публікації він неодмінно вибухне. Адже письменник у ньому говорить про таке, про що у російському середовищі воліють мовчати – хто ж захоче відверто визнавати свої помилки та вади, зізнаватися в абсурдному устрої російського життя? …А починається все з того, що автора, від імені якого йде оповідь, вкусив кліщ. Витягти його вдома не вдається, і тому постраждалого везуть у кареті «швидкої допомоги» до лікарні. Дорогою з ним трапляються різні пригоди, а коли він починає марити, перед очима постають різноманітні видіння. І всі ці пригоди та видіння пов’язані з устроєм Росії. Так, виявляється, що країною править Перша особа держави, скорочено Перодер, який має вигляд… пелікана малинового кольору. Чому? Після анексії Криму з’ясовується, що українська хунта мало того, що гнобила населення, вона довела рідкісний вид птахів – малинових пеліканів – до майже повного винищення. Остання пара пеліканів розучилася висиджувати яйця. І в Росії є лише одна людина, яка може їм допомогти особистим прикладом… А щоби догодити Перодеру, всі його підлеглі також набувають вигляду пеліканів, прилаштовуючи й собі дзьоби – чи то з картону, чи то з іншого матеріалу…
Захват і біль битви. Перша світова у 211 епізодах
Книга заснована на щоденниках і спогадах її учасників. Автор, досліджуючи архіви, відновив хід подій Першої світової війни. Кожен із дев'ятнадцятьох абсолютно різних людей з обох боків конфлікту розповідає про ту війну, що зазнав особисто, зокрема: багатодітна американка, яка влітку перебувала в маєтку в Польщі; датський пацифіст, мобілізований до німецької армії; російська медсестра; австралійка, яка приїхала на своїй вантажівці до Сербії, щоб служити в армії шофером; російський офіцер; німецький матрос; шукач пригод, латиноамериканець, від якого відмовляються всі армії, крім османської; французький дипломат та ін. Петер Енґлунд показує, як настрій і сприйняття війни людиною змінюється від захоплення та ентузіазму до тотального страху і ненависті… Автор таким чином уклав щоденникові записи, що події розгортаються послідовно. Ми можемо побачити війну місяць за місяцем водночас на всіх фронтах.
Богиня і Консультант
Роман «Богиня і Консультант» здатний зламати звичні та зручні стереотипи з шкільних підручників. Володимир Єшкілєв проводить читачів за кулісу української історії та руйнує нав’язану нам картину владної гри глобальних сил. А все починається з того, що одного дня хлопці, шукаючи мотузку, виламують замок шухляди і натрапляють на камінець, захований серед археологічного мотлоху. Той день назавжди змінює долі героїв роману, вплітаючи їх у довгу криваву історію, що тягнеться крізь століття. Автор інтригує читача детективною непередбачуваністю пошуків, точністю історичних деталей та парадоксальними інтерпретаціями відомих подій і фактів. У 2010 році за роман «Богиня і Консультант» Володимиру Єшкілєву була присуджена Міжнародна літературна премія «Портал».
Одного разу на Дикому Сході
Владислав Івченко (нар. 1976 р.) – український журналіст і письменник, автор кількох повістей та оповідань, неодноразовий лауреат міжнародної преміі «Коронація слова». Роман «Одного разу на Дикому Сході» написаний, за визначенням самого автора, у жанрі українського вестерну. Події розгортаються в Україні під час Громадянської війни. За великими скарбами, які заховані у палаці барона фон Шпіла біля села Шпилівка, що під Охтиркою, починається справжнє полювання. Їх хочуть отримати і червоні, й білі. Здається, здобич уже поруч, але раптом виявляється, що палац барона охороняє чудовисько – величезний і могутній Голем, штучна людина, велетень, зроблений за допомогою ворожіння та кабали віденськими рабинами і проданий за великі гроші фон Шпілу. На честь господаря чудовисько називають Шпилем. Він шість метрів заввишки, йому не завдають шкоди кулі і снаряди, не кажучи вже про холодну зброю. Але є в нього слабке місце – він закохується…
Автохтони
Марія Галіна – відома російська поетка та письменниця українського походження, біолог за освітою, лауреат численних літературних премій з поезії, прози та фантастичної прози (зокрема двічі – персональної премії Бориса Стругацького). Химерна проза Марії Галіної набула визнання критиків та завоювала любов читачів. Роман «Автохтони» російською вийшов друком у 2015 році і був відзначений критикою як одна з найяскравіших літературних подій року. До безіменного міфічного міста, яке багатьом, однак, видасться знайомим, прибуває такий самий безіменний герой – людина без імені і без персональної історії. Взагалі, він начебто мистецтвознавець, який приїхав, щоб написати статтю про постановку безмаль столітньої давнини опери «Смерть Петронія». Тіні оживають, місто наповнюється вихідцями з минулого, яке начебто давно завершилося, але водночас триває. Оперна співачка, вбита просто на сцені ревнивим коханцем, відроджується у власній напівбожевільній праонуці; офіціантка в місцевому кафе працює тут, за її власними словами, з кінця XVIII століття, а всюдисущий старигань, якого головний герой винаймає як консультанта, схоже, і зовсім вічний. Усі разом вони формують дивну і відмерлу расу стародавніх мешканців цього міста – похмурих і загадкових автохтонів…
Сто днів. Левіафан (збірник)
Йозеф Рот (1894, Броди, Галичина – 1939, Париж) – австрійський письменник і журналіст, один з найвизначніших німецькомовних авторів першої половини ХХ століття, чиї твори увійшли до скарбниці світової літератури. Більшість його романів екранізовано. «Сто днів» (1935) – єдиний історичний твір письменника, де на тлі вбивчого безумства імператора Наполеона I подано разюче зображення трагедії малої людини, – а водночас і цілого покоління! – що беззастережно вірила в проголошені ідеали. «Левіафан» (1940) – один з останніх творів Йозефа Рота, що вийшов друком уже після смерті автора й зображує нині втрачений світ єврейських громад Галичини та Східної Європи.