Фолио
Все книги издательства ФолиоЖозеф Фуше
Стефан Цвейг (1881–1942), видатний австрійський письменник, одного разу сказав: «…історія Франції ХІХ століття без розгадки таких особистостей, як Фуше, була б неповною». Бідний церковний учитель, який починав разом з першими революціонерами, став мільйонером за буржуазної Директорії, герцоґом і могутнім міністром поліції за Наполеона, сприяв відновленню монархії Бурбонів. Він, за словами Бальзака, мав «більшу владу над людьми, ніж Наполеон», якого переміг у психологічному двобої, як і Робесп’єра, зрадив обох, а також тисячу інших. Секрет політичного довголіття (25 років!) Фуше простий: вчасна заміна маски, абсолютна відсутність совісті й принципів.
Культурология
Дмитро Донцов (1883–1973) – видатний український мислитель і публіцист ХХ сторіччя. Через заборону його імені ми тривалий час не мали змоги запізнатися з його творами. А тим часом думки і погляди Д. Донцова мали велетенський вплив на сучасників, особливо на молодь, і відіграли визначну роль за доби національно-визвольної боротьби за незалежність України. Багато його думок не втратили злободенності і залишаються актуальними й тепер. До видання «Культурологія» увійшли твори Дмитра Донцова, які великою мірою визначили історію та розвиток політичних ідей в Україні.
В очікуванні кінця світу
Індіанці племені майя напророчили людству кінець світу десь до 2020 року. І що залишається робити маленькій тендітній жінці, яка живе в будинку на природі, в теплі і затишку, коли вказанiу пророцтві роки спливають і ось-ось усе трапиться? Маленька тендітна жінка не втрачає оптимізму. Одного разу пізно ввечері вона дістає свій улюблений ноутбук, сідає перед екраномі всю ніч безперервно, поки діти і чоловік сплять, згадує і записує найважливіше, найцінніше у своєму житті. А якщо спотайна силою пам’яті і любові вдасться зупинити трагедію?… «В очікування кінця світу» Маріанни Гончарової – це зізнання в любові до самого життя, в любові, яка здатна навіть останні дні буття зробити яскравими і щасливими.
Свята Марійка
Скільки б не писали – та кожна жіноча доля неповторна. Хтось, як та Марійка, покірно терпить знущання чоловіка, бо так само терпіла мама. Надежда не мириться із роллю жертви – і виростає над собою. Параска доводить, що не ім’я красить людину, а навпаки. Христі довелося пережити найстрашнішу зраду, але вона знайшла в собі сили відродитися і стати щасливою… Історії, списані із реального життя…
Різник із Городоцької
Львів, 1913 рік. Напередодні Різдва жорстоко вбито кількох дівчат легкої поведінки. Газети дали невловимому вбивці прізвисько – Різник із Городоцької. Але кримінальна хроніка та інші сенсації більше не цікавлять уже відомого читачеві львівського адвоката Клима Кошового. У нього життя налагоджується: він має адвокатську практику, заможну клієнтуру, повагу в суспільстві й наречену – відому акторку театру і кіно. Та захищати хворого юнака, якого підозрюють у жорстоких вбивствах, Кошовий усе ж таки погоджується. Програти він не може, а перемога – це додаткова й гучна реклама. Але щойно невинний виходить на волю, на Клима починається справжнє полювання. Щоб урятувати своє життя, йому треба якнайшвидше знайти Різника. Так починаються пошуки, котрі приводять Кошового та його друга Йозефа Шацького в стіни психіатричної лікарні, відкривають світ львівських повій і таємниці хворих душ. Клим не знає, як Різник змінить його життя. І тим більше не уявляє, що ця справа підніме завісу над однією з таємниць впливової красуні Магди Богданович…
Норма
Софі Оксанен – одна з найвідоміших фінських письменниць сучасності. Її тексти перекладено 48 мовами світу, і в одній лише Фінляндії розпродано більше півмільйона її книг. Її попередній роман «Коли голуби зникли» вийшов у 2015 році, права на його переклад були продані більш ніж у 30 країн. «На пероні вона присіла на лавку, на яку мати не сідала. Метро примчало тим самим шляхом. Мама жбурнула взуття та сумочку під лавку, а потім її вже не стало». Новий роман Софі Оксанен – це магічна розповідь про Норму, яка потрапляє в різноманітні пригоди через свою особливість. Вона застрягла в сітці шахрайства та змов, звідки вона має вирватися.
Моє життя
«Моє життя» – надиктована секретареві автобіографія диктатора Італії Беніто Муссоліні (1883–1945). У книжці йдеться про молоді роки Муссоліні у регіоні Емілія-Романья, його кар’єру агітатора і журналіста у кількох соціалістичних і пролетарських виданнях, тривалу військову службу, важливий болісний досвід, отриманий у Першій світовій війні, освіту, здобуту в Римі, та революційну боротьбу за владу фашистської партії. Саме війна підштовхнула Муссоліні до перших рішучих кроків у політиці. Окремі розділи книжки присвячено такій ключовій події, як Марш на Рим (1922), та раннім рокам Муссоліні при владі, а також війні в Ефіопії. Ця книжка була ключовою ланкою італійської пропагандистської машини і тривалий час лишилася в Італії під забороною – аж до 1971 року. Твір написано живою, експресивною мовою професійного журналіста, який волею долі став однією з ключових фігур історії середини ХХ століття. Книга буде цікава всім небайдужим до історії і розрахована на широку аудиторію.
Загадки истории. Маршалы и сподвижники Наполеона
Военные специалисты признают, что в истории военного искусства ни до, ни после грандиозной и кровавой наполеоновской эпохи не было такой блестящей плеяды полководцев, которые, сражаясь в рядах Великой армии, принесли немеркнущую славу Франции. Этот исторический феномен – несомненная заслуга самого Наполеона, который как никто другой умел привлекать на свою сторону людей с выдающимися способностями. Кем же были они, маршалы Наполеона? Мишель Ней – сын бочара, сбежавший в гусары, Иоахим Мюрат – сын трактирщика и несостоявшийся священнослужитель, Гильом Брюн – начинающий юрист, Жан Батист Бернадот – сын юриста, бывший старший сержант, Огюст Мармон – представитель обедневшего дворянского рода, артиллерист и однокашник Бонапарта, Эммануэль Груши – волонтер-революционер дворянских кровей… В судьбах самых известных сподвижников Наполеона сплелись отчаянные атаки и миллионы смертей, властные амбиции и политические провокации, безрассудные авантюры и роковые просчеты. Их истории – драматичные и загадочные – теперь перед вами.
Похід Сагайдачного на Москву. 1618
1618 рік. Польський королевич Владислав Ваза здійснив спробу захопити московський престол. Не маючи для цього необхідних сил, поляки звернулися по допомогу до запорозьких козаків. За участь у військовій кампанії запорожці висунули низку умов. Польща погодилася з ними, й вже літом 1618 року двадцятитисячне козацьке військо вирушило у землі Московського царства. Очолив похід Петро Конашевич Сагайдачний, талановитий і успішний полководець. Козацькі загони вихорем пронеслися московськими землями, захоплюючи одне місто за одним, і на початку осені дісталися Москви. Але штурм столиці так і не відбувся, кампанія завершилася Деулинським перемир’ям. Сагайдачний із своїм військом прийшов у Київ, де його проголосили гетьманом.
Остроумный Основьяненко
Издательство «Фолио», осуществляя выпуск «Малороссийской прозы» Григория Квитки-Основьяненко (1778–1843), одновременно публикует книгу Л. Г. Фризмана «Остроумный Основьяненко», в которой рассматривается жизненный путь и творчество замечательного украинского писателя, драматурга, историка Украины, Харькова с позиций сегодняшнего дня. Это тем более ценно, что последняя монография о Квитке, принадлежащая перу С. Д. Зубкова, появилась более 35 лет назад. Преследуя цель воскресить внимание к наследию основоположника украинской прозы, собирая материал к книге о нем, ученый-литературовед и писатель Леонид Фризман обнаружил в фонде Института литературы им. Т. Г. Шевченко НАН Украины, где хранится архив Квитки, подготовленную им к печати, но не изданную при жизни третью книжку малороссийских повестей. Сейчас каждый может познакомиться с этими произведениями в сборнике издательства «Фолио» «Малороссийская проза» и прочесть о них в блестяще написанной книге Леонида Фризмана.