«Заспів», «Україна в старовину» та «Наші предки – слов’яни» – вірші, в яких Олександр Олесь зобразив історію давньої України часів князівства. Це був період співжиття людей і богів, коли Дажбог освітлював землю, а Стрибог вільно літав степами. Міфічні істоти населяли густі ліси і не ховалися, а люди згуртовувалися у роди і племена. Вже тоді Україна мужньо боролася з ворогами, відстоюючи свою свободу.
Поезії Олександра Олеся «З журбою радість обнялася», «Чари ночі», «О слово рідне! Орле скутий!» – це глибокі ліричні роздуми над плинністю життя, над вічною боротьбою радощів і смутку, над долею рідного слова. Шлях людини – постійні запитання, які лишаються без відповідей. Ліричний герой переконаний, що треба ловити короткі моменти краси, адже «загине все без вороття». Насичені яскравими метафорами, вірші Олександра Олеся гармонійно поєднують сугестивні та медитативні елементи.
Фрагмент казки Івана Нечуя-Левицького «Запорожці» розповідає про подорож молодого лоцмана Карпа Летючого у потойбічний світ запорожців, де він зустрічається із померлим гетьманом. Розпитавши Карпа про сучасне життя України, гетьман зажурився: нічого не змінилося, Україна як і раніше потерпає від «ляхів, москалів і жидів», і молитися за свою землю – єдиний вихід для всіх.
Своєю промовистою назвою і багатством сюжетних ліній роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» викликає цікавість у читачів та спонукає до роздумів. Основною ідеєю твору є проблема соціальної несправедливості. Головний герой Чіпка шукає свій шлях, але так і не знаходить, адже його життя – постійна боротьба за правду, боротьба, яка ведеться на межі чесних і темних вчинків. Гостре відчуття соціальної нерівності щоразу підживлює бунтарський дух юнака. Сила кохання, вірність, справжня дружба, проблема виховання – усі ці мотиви є наскрізними у творі, що став класикою шкільної програми.
«У невідому путь» Івана Липи – філософська притча, в основу якої покладена глибинна ідея. Образ черепахи, яка все життя витратила на довгий шлях до омріяної вершини, є символічним. Чи часто ми вміємо задовольнятися тим, що в нас є? Яка природа вічного шукання і неспокою? Чи завжди наші прагнення приводять до бажаного результату? Автор залишає відкритими ці питання у своїй притчі «У невідому путь».
У казці Івана Липи «Близнята» розповідається про двох братів, яким доля подарувала можливість приносити щастя людям. Хоч і близнята, брати мали абсолютно різну вдачу: один був допитливим і веселим, інший – мовчазним і замисленим. Їхні життєві шляхи теж склалися по-різному: перший веселив людей, а другий – пішов мандрувати світом. Саме другий брат приніс людям визволення і щастя. Душевна глибина і мудрість важливіша за легкість і дотепність – така основна думка твору.
«Мишка» Богдана Лепкого – твір, який правомірно названий «казкою для дітей, для малих і великих». Мишка жила у хаті, в якій відбувалися темні справи. Скрізь війна та бідність, її ж господарі мали повну скриню грошей. Вони не пошкодували худої нещасної жінки, яка просила лише трохи молока. Мишка, бачачи, скільки зла від тих грошей, знищила їх. Саме проблема людської жадібності та ненаситності і є лейтмотивом казки «Мишка» Б. Лепкого.
«Конотопська відьма» Григорія Квітки-Основ’яненка – гумористично-сатирична повість, у якій висміюється неосвічена частина козацької верхівки. Замість того, аби займатися важливими справами, вони гають час на інтриги, на вишукування відьми. Сюжетна динаміка, промовисті прізвища роблять твір насиченим, смішним – і цікавим для читання.
Роздуми над справжніми цінностями і над вірним шляхом для людей лежать в основі поезій Пантелеймона Куліша «До рідного народу» і «Троє схотінок». Народ, який постав із «розбишак великих» і не має честі, що тулиться з рідним словом, мов злодій, мусить повернутися до культури, стати іншим – така головна думка ліричного героя. Для нього прагнення матеріальних благ і слави є суєтою, адже головне в житті – тиша і книжковий затишок, гармонія з собою і присутність коханої людини, яка «сонцем доброти» сяятиме у важкі хвилини.
У романі «Чорна рада» описуються події історичного минулого, коли Правобережна Україна відійшла від Польщі. Суперечка за гетьманську булаву перетворюється на темну, нечесну подію, під час якої голота трощить крамниці, селян відганяють кийками і немає ніякої обіцяної рівності. Здається, що не стали на шлях обману лише двоє закоханих – Петро і Леся. Поринаючи в атмосферу темної боротьби за владу, читач знайде в цьому історичному романі чимало актуальних паралелей із сьогоденням.