Істини
Скачать книги из серии ІстиниІ-цзін. Книга змін
«І-цзін. Книга змін» – це китайський філософсько-окультний трактат, що з’явився наприкінці II тис. до н.е., а коментарі до нього, як стверджує традиція, були написані Конфуцієм, творцем самобутнього етико-філософського вчення, що отримало його ім’я і стало основою китайської державності. «Книга змін» мала величезний вплив на духовну культуру Китаю, бо визначала розвиток філософії, математики, політики, стратегії, теорії живопису і музики та й самого мистецтва взагалі. У ХХ столітті «Книгу змін» для себе відкрили європейці. Науковців цікавить саме філософський аспект трактату, а пересічних людей вабить його окультний бік – можливість передбачити свою долю.
Нортенґерське абатство
Джейн Остен (1775–1817) і досі по праву вважається «першою леді» англійської літератури. Її «романи звичаїв» підкоряють ось уже третє століття щирістю, тонким психологізмом, істинно англійським гумором і є обов’язковими для вивчення в коледжах і університетах Великої Британії. «Нортенгерське абатство» – легка, захоплююча та смішна історія про сімнадцятирічну дівчину, яка занадто серйозно сприймає все, про що читає на сторінках улюблених книжок, уявляючи себе героїнею готичного роману. Шляхом помилок вона вчиться пізнавати, хто її істинний друг, і знаходить своє кохання.
Кентервільський Привид (збірник)
Усе життя aнгло-ірландського письменника, поета, драматурга, есеїста, великого майстра парадоксу Оскара Вайлда (1854–1900) пройшло між вигадкою й реальністю, навіть своє ім`я він був змушений змінити після звільнення з тюрми. Роздуми про співвідношення добра, зла й краси притаманні усім його творам, не виключаючи казок, що увійшли до цього видання. «Кентервільський Привид» – смішна і зворушлива розповідь про невдаху-примару, якого чомусь зовсім не бояться нові мешканці замку. Ба більше – вони ще й знущаються: то подушками закидають, то виставлять проти нього свого привида, то водою холодною обіллють, то новітні хімічні засоби випробують… Але виявилося, що і серед цих безпардонних американців є ангели: мила, відважна дівчина, яка не позбавлена співчуття.
Собака Баскервілів
«Собака Баскервілів» – одна з найвідоміших історій про геніального сищика Шерлока Голмса, героя багатьох детективних повістей та оповідань англійського письменника Артура Конан Дойля (1859–1930). Цього разу Голмс розв’язує загадкову, майже містичну справу: за жахливих обставин вмирає власник Баскервіль-холу сер Чарлз. Усе сходиться на тому, що його смерть спричинила поява якогось чудовиська, адського створіння, яке переслідує Баскервілів уже не одне століття. Та Голмс доводить, що це цілком реальний злочин. Він розкриває давню таємницю і звільняє Баскервілів від родового прокляття.
Сюньове Сульбакен. Весільний марш
Бйорнстьєрне Бйорнсон (1832–1910) – норвезький письменник і поет, лауреат Нобелівської премії з літератури 1903 р., автор тексту норвезького національного гімну. Його повість з життя селян «Сюньове Сульбакен» (1857) знаменувала початок нового етапу розвитку не тільки норвезької літератури, а й усього суспільства. Це зворушлива розповідь про норвезьких Ромео та Джульєтту, які долають усі перешкоди і залишаються разом. Життю селян присвячена і повість «Весільний марш» (1873), в якій письменник змальовує норвезьких селян як людей, наділених творчим даром, надзвичайно чуйних і щирих.
Повернення Казанови. Царство снів
Артур Шніцлер (1862–1931) – відомий австрійський письменник і драматург, чия творчість зазнала впливу психоаналітичних теорій Фройда. В своїй творчості письменник досліджує внутрішній світ людини, її підсвідомість і таємні мотиви вчинків. Справжнім втіленням пристрастей і жаги до насолод є герой «Повернення Казанови». А от подружжя з «Царства снів», на перший погляд, здається ідеальною парою, але під покровом буденності в їхньому житті вирують неабиякі пристрасті, які породжують невдоволення подружніми стосунками та нестримні еротичні фантазії. Саме за мотивами цієї повісті зняв свій останній фільм «З широко заплющеними очима» Стенлі Кубрик.
Орлеанська діва
«Орлеанська діва» – сатирична пародійна поема видатного французького письменника, історика, публіциста, просвітителя Вольтера (справжнє ім’я – Марі Франсуа Аруе; 1694–1778), в якій події життя національної героїні (тоді ще не канонізованої святої) Жанни д’Арк представлені в бурлескному жанрі. Проте вістря сатири письменника в поемі скеровано не проти самої Жанни, а проти її нестерпно фальшивого церковного культу. Видана анонімно, «Орлеанська діва» стала одним з найпопулярніших непідцензурних творів Вольтера й здобула популярність і за межами Франції як зразок скептично-іронічного «вільнодумства» XVIII століття.
Замок
«Замок» – останній, незакінчений і найбільш загадковий роман Франца Кафки (1883–1924), в якому відобразилися всі теми і конфлікти, що непокоїли письменника протягом його життя. У центрі роману, як майже в усіх творах Кафки, – втаємничені, незбагненні, алогічні взаємини людини зі світом, з системою, з владою, з іншими людьми. Так, головний герой, опинившись у чужому йому середовищі, намагається порозумітися з тими, від кого тепер залежить його доля. Але ж ці зусилля вимагають і невиправданих жертв: поступитися власним достоїнством, щирими почуттями. Історія героя нагадує перипетії долі самого автора і так само трагічно передає самотність і безпорадність людини в її протистоянні жорстокості й абсурдності життя.
Метаморфози, або Золотий осел
Читачам пропонується один з найкращих творів античної літератури – роман римського письменника Апулея (125–170), що належить до вершин світового письменства. Перед нами захоплююча розповідь про дивовижні пригоди головного героя Луція, перетвореного магічною силою на осла. Роман приваблює незвичайним сплавом казкових, фольклорних та реалістичних сюжетів, а також достеменним відтворенням життя римської провінції II ст. н. е.
Оповідання
Оповідання відомого австрійського письменника Франца Кафки (1883–1924), що зібрані в цьому виданні, як і його інші твори, просякнуті абсурдом і страхом перед зовнішнім світом та вищим авторитетом і здатні пробуджувати в читачеві почуття тривоги. Герої «Вироку», «Перетворення», «Голодомайстра» та інших оповідань – це люди, яких благополучне і байдуже суспільство відторгає, бо вони – інакші, а значить «хворі», тому їм немає місця серед звичайних людей. Вони повинні піти… На жаль, саме це в реальному житті відчував і сам Кафка.