Гормони. Як тестостерон, ендорфіни і Ко впливають на наше життя. Франка Парьянен

відділу супить чоло.

      – Що значить «ані слова»?

      Тоді вириває з рук колеги аркуш паперу й уважно його вивчає: там справді нічого.

      Він розпачливо хитає головою.

      – Але… чому?

      Це питання належить до компетенції відділу маркетингу. Усі поправляють свої окуляри.

      – У нас проблеми з іміджем. Наші ключові здобутки ніхто з нами не асоціює. Ані концентрацію, ані позитивні емоції.

      – І навіть оргазми?

      – І навіть оргазми.

      Керівник відділу зітхає.

      – А чим ми тоді, на вашу думку, займаємося цілий день?

      Нервове шарудіння. Кілька осіб, відповідальних за маркетинг, виштовхують одне одного наперед, аж поки одна з них таки озивається:

      – Щодо цього питання ми дещо підготували.

      Вона набирає повні легені повітря. Далі лунає довгий перелік, в якому неодноразово виринають такі терміни як «гормони стресу» й «панічні атаки», йдеться про «сентиментальність», а на завершення – лунають висловлювання на тему «Манери, як у мавпи». Доповідь завершують такі слова: «…якщо бути точним, то нам досі не пробачили статевого дозрівання». У всіх за спиною озивається тихесенький голосок:

      – Ідея місячного періоду теж доволі дражлива.

      Керівник відділу хитає головою.

      – Ну так, але саме тому він згодом припиняється.

      Містер Маркетинг дивиться у свої записи.

      – Те, що відбувається опісля, їм теж не подобається.

      А й справді: ми часто не помічаємо того позитиву, який нам дарують гормони. Не асоціюємо з ними приємні відчуття, що ллються на нас потоком під час оргазму та ейфорії. Ба більше – особливо класне відчуття тоді, коли вашому партнеру доводиться прокидатися з самого ранку, а вам можна спати далі. І навіть якщо з такого ватного стану вас вирве через 45 хвилин власний будильник, ви не подумаєте ані про мелатонін, ані про окситоцин, які влаштували це відчуття безпеки. Перше питання, що спадає на думку, – якого біса ми забули на роботі, яка змушує нас покидати це все о 6:30. Та ще й у темряві!

      Після оргазму теж ніхто не каже: «Соррі, це все гормони!» (Здається, це дійняло до живого керівника відділу.)

      Насправді ж гормони й наполовину не такі безладні, як нам здається: те, що ми вважаємо нервовими коливаннями, серед гормонів називають гнучкою адаптацією. До частин доби, пір року, до вашої кондиції, до всього, що вам потрібне, щоб у правильний час надати правильну відповідь. Мелатонін тим часом визначив ваше середовище на основі холоду та постійного світла як «розпал літа на Північному полюсі», а кортизол здатен викликати загоєння ран ще до того, як ми взуємо ковзани. Але з цим ще треба буде розібратися. Ми використовуємо словосполучення «на гормонах» радше як синонім до «з вимкнутим мозком», але без гормонів нашому мозку вже давно були б непереливки.

      Нам варто припинити уявляти гормони як бешкетників, що безладно плавають по тілу. Треба усунути кілька «багів», повністю змінивши до них підхід. (Лео: «Ось, що я