Про гріхи і чесноти. Любомир Гузар

Читать онлайн.
Название Про гріхи і чесноти
Автор произведения Любомир Гузар
Жанр Словари
Серия
Издательство Словари
Год выпуска 2019
isbn 978-966-03-8384-5



Скачать книгу

обл.)

      Смiливiсть

      Що значить бути сміливим? Мати відвагу робити добро. Інколи нам бракує відваги зізнатися, хто ми є. Не наважуємося перехреститися, аби з нас не сміялися, мовити про Бога – аби не кепкували. Сміливість – це і є відвага бути собою.

      Знаєте, можна бути легкодушним і пхатися в небезпеку. То не є сміливість, то є дурість.

      Справжня сміливість – це коли я, беручи до уваги об’єктивні обставини, відчуваю, що маю поводитися в певний спосіб, навіть якщо не знаю, що з того буде. Наприклад, зізнаюся, що є християнином, виявляю рішучість робити добро, навіть якщо люди з того сміються.

      Це така позитивна, практична сміливість, а не легкодушність, покликана показати, ось це я, готовність піддатися ризикові задля пустої слави.

      Сміливість.

      Ярослав Мурафа, 10 років, м. Галич (Івано-Франківська обл.)

      Сміливість.

      Софія Лозова, 12 років, м. Київ

      Сміливість.

      Діана Ковтун, 11 років, м. Галич (Івано-Франківська обл.)

      Часто в літургічних молитвах ми просимо в Бога сміливості звертатися до Нього. Так би мовити, сміливості довір’я. Це як дитина звертається до батька.

      Адже коли ми спілкуємося з чужими людьми, то часто знічуємося, коли треба про щось попросити. Дитина ж до батька звертається просто і ясно: тату, я голодний, тату, мені це потрібно… І Церква заохочує нас так само сміливо звертатися до Бога: Господи, вислухай мене, Господи, поможи мені. Інакше кажучи, не крутити перед Богом, не старатися вдавати щось, а просто сказати: Боже, мене то болить, поможи мені, вислухай мене.

      Такого довір’я, простоти – святої простоти – нам часто бракує. Бо дехто каже: а як то до Бога так казати?

      Спокійно казати! Це і є сміливість довір’я до Господа Бога, усвідомлення, що Господь – мій найкращий приятель.

      Гiднiсть

      Гідність – це те, що ми одержали від Бога. Один із її атрибутів – почуття правди. Гідністю не можна назвати те, що ми самі собі домислили чи приписали. Адже вона є виявом людського єства – того божественного, що в нас є.

      Гідність пов’язана з відчуттям та усвідомленням нашого походження. Неземного походження… Хтось може пишатися тим, що походить із княжого роду. Але це інше відчуття… Гідність стосується насамперед нашої належності до божественного. Адже людина сотворена Богом за його образом і подобою.

      Бог дає нам дар життя через батьків, через покликання, таланти, через дар Святої віри.

      Гідність.

      Ярослав Мурафа, 10 років, м. Галич (Івано-Франківська обл.)

      Революція Гідності – теж має стосунок до цього важливого усвідомлення. Звичайні люди зрозуміли, хто вони є і які мають права – адже мають походження від Бога. Людська гідність невідривна від розуміння того, що людина є сотворінням Божим.

      Часто кажемо про когось: поводиться гідно… То означає, що та особа свідома своєї гідності.

      Не слід плутати гідність із гордістю чи навіть погордливістю – це коли хтось із нас вважає, що нібито один такий на світі й іншого нема й не буде.

      Гідність