Фауст. Иоганн Вольфганг фон Гёте

Читать онлайн.
Название Фауст
Автор произведения Иоганн Вольфганг фон Гёте
Жанр Драматургия
Серия
Издательство Драматургия
Год выпуска 1831
isbn 9780880005449



Скачать книгу

Типізуюче власне ім’я (пор. донжуан, ловелас). Пане магістре Похвальний… – Іронічне типізуюче власне ім’я (в оригіналі – Mein Herr Magister Lobesan).

      57

      Написано 1775 р.

      58

      Був вірний коханці завше / Славетний Фульський цар… – Пісня про Фульського царя була спершу написана незалежно від «Фауста» (1774 р.). Фуле (Ultima Thule) – римська назва якоїсь країни на північ від Британії, очевидно, Ісландії.

      59

      Написано 1755 р.

      60

      А в нашої церкви добрий шлунок, / Вже скільки царств вона пожерла, / А ще з переїду не вмерла… – Вислів, запозичений із антикатолицької полемічної літератури доби Реформації.

      61

      Написано до 1775 р.

      62

      Коли б хоч посвідку мені! – Анахронізм, як і дальша згадка про газету: в XVI ст. ще не було ні метрик, ні посвідчень про смерть.

      63

      …Як паювали луп між нами, вояками, / Припала дещиця й мені». – Луп – військова здобич.

      64

      І щиро так вони удвох кохались, / Що аж по скін сліди на нім зостались. – Після хрестових походів по всій Європі поширився сифіліс, що називався тоді по-французькому «неаполітанською хворобою» (mal de Naples).

      65

      Написано до 1775 р.

      66

      Sancta simplicitas! – свята простота (лат.) – слова вождя чеського національного релігійного руху Яна Гуса (1369–1415). Він вигукнув ці слова в час своєї смертної кари на кострі, коли якась бабуся підкинула в вогонь хмизу, думаючи, що робить цим «богоугодне діло».

      67

      Написано до 1775 р. (за винятком кількох вставлених пізніше рядків).

      68

      …В солдатах братик мій… – Брат Ґретхен, як і чоловік сусідки Марти, – ландскнехт, найманий солдат.

      69

      Написано до 1775 р.

      70

      Голубе! Я так тебе люблю. – Після попередньої сцени пройшло вже кілька днів. Фауст і Маргарита вже на «ти».

      71

      Написано 1788 р.

      72

      Високий духу, дав мені ти все… – Під високим духом тут розуміється Дух Землі, що являвся Фаусту в першій сцені; його впливу Фауст приписує своє нове, живе пантеїстичне розуміння природи. Ти показав всю безліч животвору, / Навчив мене вбачать своїх братів / В воді, в повітрі, в тихому гаю. – Згідно з натурфілософським ученням Гердера, сприйнятому й розвинутому Ґете, «старші брати людини – тварини». (Зародки еволюційної теорії).

      73

      Бува й мені, що аж жижки трясуться / До сарн-близнят, що між лілей пасуться. – Образ жіночих грудей, запозичений з Соломонової «Пісні пісень».

      74

      Написано до 1775 р. Пісня Ґретхен неодноразово клалася на музику; найбільш відома музика Ф. Шуберта (1797–1828).

      75

      Написано до 1775 р. Ця сцена містить у собі пантеїстичну сповідь юного Ґете в епоху «бурі і натиску». Самому поетові доводилося в молодості слухати докори за ігнорування обрядової сторони християнської релігії.

      76

      Чуття –