Хлопчики Джо. Луиза Мэй Олкотт

й дівчаток. Мила й хазяйновита Дейзі була найкращою подружкою й помічницею матері. Натомість її сестра Джозі у свої чотирнадцять і дня не могла прожити, щоб не встругнути якусь витівку. Її численні захоплення важко було перелічити, проте останнім часом перший рядок цього списку незмінно утримувала нездоланна пристрасть до театру, що неабияк стривожило найближчу рідню.

      Бесс перетворилася на високу красиву дівчину, хоч незмінними залишилися її привабливі манери та вишуканий смак, якими в дитинстві маленька Принцеса підкорила всіх хлопчиків Пламфілду. Її таланти, успадковані від батька й матері, розвивалися всебічно, а значні родинні статки сприяли цьому.

      Проте гордістю маленького товариства вважалася невгамовна Нен. Як і багато свавільних дівчаток, вона поступово набувала ознак енергійної особистості, яка подавала великі надії, бо її честолюбству ніхто не стояв на заваді. Нен почала вивчати медицину в шістнадцять років, і не полишала навчання у свої двадцять, щоб стати кваліфікованою лікаркою, бо інші розумні й освічені жінки вже вибороли для неї право відвідувати коледж і практикуватися в лікарні.

      Нен не змінювала мету свого життя відтоді, як озвучила її Дейзі, коли вони маленькими дівчатками сиділи на старій вербі: «Я не хочу возитися з ніякою сім’єю. В мене буде свій кабінет з купою пляшечок, скриньок і всяких там різних інструментів, і я роз’їжджатиму всюди на коні або в екіпажі й лікуватиму хворих людей». Таке майбутнє тепер швидко наближалося до цієї вродливої молодої дівчини. Її так захоплювало навчання, що жодна спокуса не мала шансу змінити це вподобання.

      Щоправда, кілька гідних молодих людей спробували переконати дівчину взяти за взірець її подругу Дейзі, яка мріяла про «гарненький маленький будиночок і родину, щоб про неї піклуватися». Але Нен тільки сміялася у відповідь, змушуючи закоханих юнаків рятуватися втечею, коли пропонувала показати їй як фахівцю язик, який щойно говорив про кохання, або брала професійним жестом запропоновану руку, щоб тільки порахувати пульс. Як наслідок, біля неї не залишилося жодного симпатика – крім одного наполегливого юнака, запал якого вона поки що не змогла охолодити.

      Том прикипів до Нен із дитячих років так само, як вона до своїх «інструментів». Він постійно демонстрував їй зворушливі докази вірності. Наприклад, вивчав ненависну йому медицину, хоч мав бажання та й хист до комерції. Дівчина, однак, була непохитною, а Том, щоб бути ближче до неї, вперто не кидав університет, маючи надію, що не стане причиною смерті найближчих друзів, коли почне лікарську практику.

      Мег і Джо все ще розмовляли на веранді, а тим часом Нен і Том прямували до Пламфілду – поки що поодинці. Нен бадьоро крокувала тінистою заміською дорогою, розмірковуючи над цікавим випадком якогось захворювання, а Том мчав позаду, щоб «випадково» нагнати її – його звичайна хитрість, яка становила частину всієї гри.

      Нен виросла красивою – матова чиста шкіра, ясні очі, жива усмішка, гордовита постава – неодмінна ознака