Етнографічні групи українців Карпат. Лемки. Коллектив авторов

Читать онлайн.
Название Етнографічні групи українців Карпат. Лемки
Автор произведения Коллектив авторов
Жанр История
Серия Великий науковий проект
Издательство История
Год выпуска 2020
isbn



Скачать книгу

Малими Пєнінами та Сниською Магурою проходить на схід гірський хребет, який входить у Любовлянське плоскогір’я.

      На південь та південний схід за рікою Попрад розташовані Левоцькі гори. На півдні від них знаходиться Горнадська котловина з Чорною горою (1240 м). Тут випливає ряд рік, а ріка Славківка відокремлює Левоцькі гори від Браниського хребта, який входить у західну частину Шариського плоскогір’я.

      На північному сході від Левоцьких гір розташовані Чергівські гори з двома верхами – Мінчалем та Великою Явориною. На східній частині Чергівських гір випливає річка Секчів, яка спадає у ріку Торису. На схід від Пряшева розміщені Пряшівські гори – довгий хребет проходить між річками Торисою та Поплею і переходить в Угорщину.

      На Лемківщині проходить вододіл головних річкових басейнів. Ріки Ослава, Вислок, Яселка, Вислока та Ропа випливають з північного схилу Низького Бескиду та Бескиду. Крім річки Попрад, яка витікає зі Словаччини і впадає до Дунця, усі ріки зі своїми притоками пливуть майже паралельно з гірськими хребтами на північ і утворюють Горлицько-Сяноцьку котловину. Ослава впадає в ріку Сян, Яселка та Ропа – у Вислоку. На півночі ріки Сян, Вислока впадають у ріку Вислу.

      Гірські ріки, які витікають з південних схилів Низького і Полонинського Бескидів: Видранка, Вправа, Удава та Ціроха, впадають у ріки Лабірець та Ондаву. Лабірець, Ондава та їх притоки пливуть тут рівнобіжно, створюючи широкі долини. Біля Паннонської низини сповільнюється течія рік. Для протидії розливу ріки Ондави поглиблено її корито, щоб у час повені води могли швидше спливати до Латориці та Бодрогу, які спадають у ріку Тису.

      На південному сході Низького Бескиду та з північних схилів Чергівських гір витікають ріки Топля та Ториса і пливуть на південний схід у напрямку Паннонської низини. Топля впадає в ріку Ондаву, а Ториса – в Горнад.

      Ґрунти на Лемківщині різноманітні, але переважають так звані буроземи, які сформовані на вивітрених схилах фліту та під покриттям букових, смерекових, ялинових лісів. Ґрунти дещо плиткі, кам’янисті. Лісовий бурозем в основному покритий неглибоким шаром лісової підстилки, а під ним знаходяться темнобрунатний або темно-сіро-брунатний, багатий на гумус шар з дрібним (різної величини) камінням.

      Плиткі ґрунти знаходяться на стрімких схилах, глибші зустрічаються на вододілах, вулканічних скелях і пісковиках, які легко розкладаються. Багатий на вапно фліт не допускає кислоти до нижчих шарів землі. Під ялиновими деревами з плиткою системою коренів дерев земля найбільш заквашена близько до поверхні. Під буковим лісом, де коріння глибоке, найкисліший рівень. Земля збагачена перегноєм (від 10 до 15 %) під лісовим покривом, помірно збагачена – під пасовищами і лише 3–5 % цей показник сягає під орною землею.

      Землі, які сформувалися під альпійський долинами Полонинського Бескиду, мають близько до поверхні землі дернисту верству.

      На вододілах в місцях малого спаду води лісові буроземи сприяють нагромадженню торфу. Гірські