Поштове відділення Лікаря Дуліттла. Королівська пошта Фантіппо. Хью Лофтинг

відразу ж упізнала свого чоловіка й, обійнявши його, розплакалася з радості.

      Чорношкірих людей відразу ж звільнили від оков й перевели на військовий корабель. Затим «Віолет» узяв судно работорговців на буксир. І це був кінець злочинного бізнесу містера Боунза.

      Потім було багато веселощів, і рукостискань, і привітань на борту військового корабля. Для рабів приготували розкішний обід на головній палубі. А Джона Дуліттла, Зузану та її чоловіка було запрошено на офіцерську трапезу, на якій за їхнє здоров’я пили портвейн, а Капітан і Лікар виголошували промови.

      Наступного дня, як тільки розсвіло, крейсер вирушив на південь уздовж узбережжя, висаджуючи людей на берег у їхніх рідних краях.

      Це зайняло чимало часу, оскільки Боунз, здавалося, назбирав рабів у дуже багатьох різних племенах. І тільки в другій половині дня Лікар із Зузаною та її чоловіком змогли повернутися на корабель Дуліттла, сигнальні вогні якого слухняно горіли й посеред білого дня.

      Потім Капітан потис Лікареві руку й подякував за величезну допомогу, яку він подав Флотові Її Величності. Він також попросив у нього домашню адресу в Англії й пообіцяв розповісти про Лікаря в Уряді, тож Королева скоріш за все захоче зробити його лицарем або дати йому медаль чи ще якусь нагороду. Проте Лікар відповів, що замість цього радше б отримав фунт чаю. Він не куштував чаю вже кілька місяців, а той сорт, що подавали в офіцерській їдальні, був дуже гарним.

      І тоді Капітан подарував йому п’ять фунтів найкращого китайського чаю і ще раз висловив йому подяку від імені Королеви й Уряду.

      Потім «Віолет» знову розвернув свого величного носа на північ і взяв курс на Англію, а вся його команда в блакитних уніформах зібралася біля борту й тричі від щирого серця проскандували вітання Лікареві, так що луна прокотилася понад морем.

      І тепер Джип, Чап-Чап, Чав-Чав, Пу-Гу і всі решта оточили Джона Дуліттла й захотіли почути все про його пригоди. А коли він закінчив свою розповідь, то вже настала пора пити чай. Тож Лікар запросив Зузану та її чоловіка почаювати разом із ним перед тим, як вони попливуть на берег.

      Команда в блакитних уніформах зібралася біля борту

      На це вони радо погодилися. Лікар сам заварив чай, і він вийшов просто чудовим. За чаєм Зузана і її чоловік (якого звали Бегві) розповідали про Королівство Фантіппо.