Автобіографія. Бенджамин Франклин

тому. Там є багато його поміток на полях.

      Наша неосвічена сім’я жила за ранньої Реформації, й продовжила за протестантів під час правління королеви Марії, коли вони інколи наражались на небезпеки через своє завзяте протистояння папізму. У них була англійська Біблія і, щоб сховати та убезпечити її, вони прикріплювали її відкритою за допомогою стрічок знизу посередині сидіння низенького різьбленого табурета. Коли мій пра-пра-прадідусь читав її своїй родині, він перевертав табурет собі на коліна й гортав сторінки під стрічками, що кріпили Книгу. Хтось із дітей стояв у дверях, щоб завчасно помітити появу церковного чиновника, який був членом духовного суду. У такому разі табурет перевертали назад на його ніжки, де Біблія залишалась у схованці. Цю історію мені розповів мій дядько Бенжамін. Моя сім’я залишалась в приході Англіканської церкви аж до кінця правління Чарльза ІІ, коли деякі священники, яких витурили за неприналежність до державної церкви, заснували монастирі[14] у Нортгемптонширі. Бенджамін та Йосія пристали до них і залишились із ними до кінця свого життя, а решта родини залишалася при єпископській церкві.

      Місце народження Франкліна. Мілк Стрит, Бостон

      Йосія, мій батько, одружився в юності й перевіз свою жінку разом із трьома дітьми до Нової Англії десь 1682 року. Заборонені законом зібрання нонконформістів, на які часто здійснювали напади, змусили деяких поважних людей із його оточення переїхати до іншої країни, де вони сподівалися насолоджуватися свободою віросповідання, його самого вони з часом переконали зробити те саме. Його жінка народила там йому ще четверо дітей, а друга народила ще десятеро. Усього він мав сімнадцять дітей. Я пригадую, як тринадцятеро з них сиділи всі разом за його столом, усі вони виросли чоловіками та жінками та поодружувались. Я народився в Бостоні, Новій Англії[15] й був наймолодшим сином і третьою наймолодшою дитиною. Моєю матір’ю була друга жінка Йосія, Авія Фолгер, дочка Пітера Фолгера, одна з перших поселенок Нової Англії, почесна згадка про яку зроблена Коттоном Матером[16] у його церковній історії цієї країни Magnalia Christi Americana, тобто «Побожний, навчений англієць», якщо мені не зраджує пам’ять. Я чув, що він писав час від часу різноманітні маленькі твори, але лише один із них було надруковано, його я побачив багато років потому. Його рядки про той час і людей тої епохи було написано 1675 року, адресувались вони людям тодішнього уряду. Він писав про свободу совісті й про баптистів, квакерів та інших сектантів, які зазнавали переслідувань, описуючи індійські війни та інші страждання, що спіткали країну, як плату за ті переслідування, Боже рішення покарати за такий великий злочин. Своїми рядками він закликав скасувати ці немилосердні закони. Загалом він видався мені написаним з великою долею простоти та чоловічої свободи. Я пам’ятаю шість прикінцевих рядків, хоча дві перші строфи я забув; але вони були про те, що його заклики продиктовані доброю волею, і, отже,

14

Секретнi зiбрання iнакодумцiв новоствореної церкви.

15

Франклiн народився в недiлю, 6 сiчня (за старим стилем) 1706 року, у будинку на Мiлк Стрит, напроти Олд Сауз Мiтинг Хауз, де його хрестили в день його народження пiд час снiгової бурi. Будинок, в якому вiн народився, згорiв 1810 року. Гриффiн.

16

Коттон Матер (1663–1728) – священнослужитель, автор та науковець. Пастор у Норз Чарч, що в Бостонi. Вiн брав активну участь у переслiдуваннях «чародiїв».