Ідеї чистої феноменології і феноменологічної філософії. Книга перша. Загальний вступ до чистої феноменології. Едмунд Гусерль

відповідником «усвідомлення», коли йдеться про окремий акт свідомості.

      7

      У «Логічних дослідженнях» я використовував слово «ідеація» для позначення вбачання первинної даності сутності та здебільшого навіть адекватного вбачання. Але, очевидно, потрібне ширше поняття, яке охоплює будь-яке усвідомлення, яке просто і безпосередньо спрямоване на сутність і схоплює та покладає її, зокрема і «темне», позаяк уже не споглядальне усвідомлення.

      8

      Див. мою статтю в «Logos» I, S. 315.

      9

      Про ідею чистої логіки як mathesis universalis див. останній розділ І тому «Логічних досліджень».

      10

      Щодо цього див. частину ІІІ, розділ 1, § 72.

      11

      Див.: «Логічні дослідження», ІІ том, 3 дослідження, § 11–12.

      12

      Щодо розрізнення логічних категорій на категорії значення і формально-онтологічні категорії див.: «Логічні дослідження», І том, § 67. Категоріям ціле і частина спеціально присвячено 3 дослідження ІІ тому. – Тоді я ще не наважився прийняти проблемний через історичні причини вираз «онтологія», я позначив це дослідження (там само, с. 222 першого видання) як частину «апріорної теорії предметів як таких», що А. фон Майнонґ скорочено виражає словом «теорія предмета». Тепер на противагу цьому я вважаю, що через певні зміни, які відбулися, правильно було би знову надати чинності старому виразу «онтологія».

      13

      Див.: «Логічні дослідження», ІІ том, 6 дослідження, 2 розділ, зокрема § 46–47.

      14

      Детальнішу розробку дуже важливої для вчення про форми значень – цієї засадової частини «апріорної граматики» – теорії «синтаксичних форм» і «синтаксичних матеріалів» можна буде знайти в публікації моїх чотирирічних лекцій про чисту логіку. Про «чисту» граматику та загальні завдання вчення про форми значень див.: «Логічні дослідження», ІІ том, 4 дослідження.

      15

      Див. докладні аналізи в «Логічних дослідженнях», ІІ, 3 дослідження, зокрема, в дещо покращеному викладі, в новому виданні (1913).

      16

      Щодо характерного поняття скептицизму див.: «Пролегомени до чистої логіки», «Логічні дослідження» І, § 32.

      17

      Див.: «Логічні дослідження», І, зокрема розділи 4 і 5.

      18

      Див.: «Логічні дослідження» ІІ, 6 дослідження, § 45 і наступні, а також вище у § 3.

      19

      Міркування, які наявні, наприклад, у щойно опублікованому підручнику з психології Ельзенганса, с. 289 і наступні, на мою думку, є психологічними фікціями без щонайменшого фундаменту у феноменах.

      20

      Навіть доброзичлива полеміка щодо «Логічних досліджень» і моєї статті в «Логосі», на жаль, великою мірою відбувається на цьому рівні (Гусерль має на увазі статтю «Філософія як строга наука», яка вийшла друком 1911 року в часописі «Логос». – Примітка перекладача).

      21

      Див. до цього феноменологічні аналізи у подальших розділах