Ідеї чистої феноменології і феноменологічної філософії. Книга перша. Загальний вступ до чистої феноменології. Едмунд Гусерль

завершеного ми маємо лише у формі ретенції, тобто у формі зворотного погляду у спогаді. І зрештою, весь мій потік переживань є єдністю переживань, що її неможливо повністю схопити у сприйнятті, яке «пливе у ньому». Проте ця неповнота, або «недоконаність», яка притаманна сутності сприйняття переживання, принципово відрізняється від тієї, яка притаманна сутності «трансцендентного» сприйняття, сприйняття через відтінювальну презентацію, через щось на кшталт явища.

      Усі способи даності та відмінності між ними, які ми знаходимо у сфері сприйняття, входять у репродуктивні модифікації, але в модифікований спосіб. Речові репрезентації репрезентують через презентації, у яких самі відтінювання, схоплення й відповідно цілі феномени наскрізь репродуктивно модифікуються. Ми маємо також репродукції й акти репродуктивного споглядання переживань у спосіб репрезентації і рефлексії в репрезентації. Звичайно, ми не знаходимо тут нічого від репродуктивних відтінювань.

      Додаймо ще один момент контрасту. Сутності репрезентацій притаманна поступова зміна відносної ясності або неясності. Очевидно, що й ця відмінність доконаності не має нічого спільного з відмінністю, що пов’язана з даністю через відтінювальні явища. Ясність більш-менш ясного уявлення не зазнає поступового відтінювання, а саме – у визначеному для нашої термінології сенсі, відповідно до якого просторова форма, кожна його властивість, а отже, вся «явлена річ як така» розмаїто відтінюється – байдуже, чи є уявлення ясним, а чи неясним. Репродуктивне уявлення речі має різні можливі рівні ясності, а саме – для кожного способу відтінювання. Ми бачимо, що йдеться про відмінності, які перебувають у різних вимірах. Також очевидно, що відмінності, які ми встановлюємо в самій сфері сприйняття між ясним і неясним, чітким і нечітким баченням, хоча й мають певну аналогію зі щойно зазначеними відмінностями ясності, оскільки в обох випадках ідеться про поступове збільшення і зменшення повноти даності уявленого, але й ці відмінності належать до різних вимірів.

      Примечания

      1

      E. Husserl, «Logische Untersuchungen», 2 Bde., 1900 і 1901.

      2

      У статті «Філософія як строга наука»// Logos, Bd. I, S. 316–318 (особливо варто взяти до уваги поняття досвіду на с. 316). Див. також докладне пояснення, присвячене стосунку між феноменологією та дескриптивною психологією у моїй «Доповіді про німецькі тексти про логіку в 1895–99 роках»// Archiv f. system. Philosophie, Bd. IX (1903), S. 397–400. Я і сьогодні не можу сказати про це інакше.