Грушевський, Скоропадський, Петлюра. Даниил Яневский

губернський селянський з’їзд зажадав від Тимчасового уряду негайного офіційного визнання права українського народу на національно-територіальну автономію.

      Засідання першого складу Тимчасового уряду. Суспільне надбання

5 травня

      У Петрограді створено коаліційний Тимчасовий уряд під головуванням князя Г. Львова (м). До його складу увійшли І. Годнєв, О. Керенський (м), О. Коновалов, О. Мануйлов, В. Набоков (м), М. Некрасов (м), О. Пешехонов, М. Терещенко (м), П. Переверзєв, М. Скобелєв, І. Церетелі (м), В. Чернов, Д. Шаховський, О. Шингарьов (м).

7 травня

      Третя сесія УЦР констатує: «головною піддержкою» Центральної Ради є селянство[82].

5–8 травня

      І Всеукраїнський військовий з’їзд висловився за негайне «оголошення принципу національно-територіальної автономії України». Головою Українського генерального військового комітету обрано Симона Петлюру (м).

      С. Петлюра. (1879–1926 рр.) 1902 р. Суспільне надбання

10 травня

      Комітет УЦР вирішує ігнорувати візит до Києва військового міністра О. Керенського (м) та міністра озброєнь Франції, одного з керівників «Великого сходу Франції» Альбера Тома (м).

Хто такий Альбер Тома і навіщо він приїхав до Росії?

      Від 1917 р. як учасники цього візиту, так і всі без винятку дослідники обходять увагою зміст та мету цих відвідин, які, здавалося, лежали на поверхні. Нам видається доречним спитати: перше – з якого дива міністр озброєнь Франції відвідує саме Київ, який ніколи не був хоч скільки-небудь значимим центром військового виробництва – на відміну, скажімо, від Петрограда?

      Друге: невже подорож за маршрутом Париж—Петроград—Київ він здійснив лише для того, щоб помилуватися київськими пагорбами? Як нам здається, візит його мав мету, аж ніяк не пов’язану з виробництвом міфічних озброєнь у Києві. А саме – безпосередньо ознайомитися зі станом та перспективами українського соціалістичного руху, інституціалізованого в Центральній Раді. Це – по-перше.

      А. Тома (1878–1932 рр.). Суспільне надбання

      По-друге, можна передбачити, що А. Тома мав би оцінити готовність Тимчасового уряду та УЦР якнайдовше утримувати Східний фронт.

      По-третє, не можна виключити і того, що він міг бути важливим посередником у переговорах російського уряду та УЦР, виступити гарантом досягнутих ними політичних домовленостей. Якщо це відповідає дійсності, то можна стверджувати, що своєї мети в цьому пункті він та О. Керенський – нагадаймо, «масонський куратор України» – не досягли.

      А. Тома під час візиту до Петрограду. Суспільне надбання

      Доказ, принаймні щодо петроградської частини візиту, пощастило знайти у вже цитованій роботі В. Брачева. А. Тома, пише дослідник, та інший значний керівник «Великого сходу Франції» соціаліст Марсель Кашен (у майбутньому – один з лідерів французьких комуністів) під час зустрічі з О. Керенським, «посилаючись на його масонську клятву

82

УЦР… – Т. І. – С. 83.