Название | Собор Паризької Богоматері |
---|---|
Автор произведения | Виктор Мари Гюго |
Жанр | Исторические любовные романы |
Серия | Бібліотека світової літератури |
Издательство | Исторические любовные романы |
Год выпуска | 1831 |
isbn |
7
Гра слів: – ерісе – старофранцузькою мовою – і «присмаки», і «винагорода», «хабар». Так само французьке раїаіз – і «піднебіння», «палац».
8
Рогатий і кошлатий (латин.)
9
Тібо – гравець у кості (латин.)
10
Тібо з гральними костями (латин.).
11
Thibautodе (фр.). – тогочасна назва однієї з вулиць Парижа; при іншому написанні: Thibaut aux des означає те саме, що й наведене вище латинське: «Тібо з гральними костями».
12
А ось вам і горішки до свята (латин.).
13
Підбиті сірим хутром (середньовічна латинь).
14
Одну гульню (латин.).
15
За вершником сидить похмура журба. – Горацій (латин.).
16
Різні види старовинної артилерійської зброї.
17
Тріумфуй, Юпітере! Аплодуйте, громадяни! (Латин.)
18
Гра слів: французьке dauphin означає і дельфін, і дофін – престолонаслідник.
19
«Вип’ємо по-папськи» (латин.).
20
Ряса, просякнута вином! (Латин.)
21
Голова виконавчої влади в колишній Фландрії.
22
Каламбур, побудований на омонімії слів gant – рукавичка та Gand – Гент. Цей каламбур, очевидно, слід розуміти так: ерцгерцог не раз переконувався, що Гент (тобто його городяни) перебував під більшим впливом панчішника, ніж його, ерцгерцога. Тут панчішник виступає як представник нового буржуазного суспільства, що в середніх віках виходило на арену, змітаючи феодальний устрій, представником якого був ерцгерцог. (Прим. перекл.)
23
Перла перед свиньми (латин.). Відповідає прислів’ю: «Не розкидайте перла перед свиньми».
24
Свині перед Маргаритою (латин.). Гра слів: «Магgarіta» – перлина і жіноче ім’я.
25
Сама її хода виявила богиню. – Вергілій (латин.).
26
Поцілунки за удари (icn.).
27
Багатства великого скриню
В колоні неждано знайшли,
А в ній на знаменах шовкових
Страховищ малюнки були… (Ісп.)
28
Араби на конях сиділи
Без руху, немов неживі,
У них на плечах самопали,
В руках їх – мечі бойові… (Ісп.)
29
Argot (фр.) – умовна мова якої-небудь суспільної групи, професії, товариства та ін., що відрізняється від загальної мови наявністю слів, не зрозумілих стороннім. Тут Гюго називав «королівством Арго» декласований прошарок тогочасного Парижа.
30
Герметика