Орлі, син Орлика. Тимур Литовченко

наш агент Ніколя-Габріель Ле-Клерк став особистим лікарем Її Імператорської Величності Єлизавети Петрівни.

      – Що-о-о?!

      Втім, шифровка була у нього в руках. Перегнувши «рецепт» навпіл так, що латинські слова лишилися на лівій частині, а на правій – тільки стовпчик чисел, де Брольї уважно пробіг по ньому очима. За багато років роботи у таємному кабінеті Луї XV «Секрет короля» маршал вивчив шифр майже напам'ять, тому читав різноманітні числа, немовби звичайнісінькі слова. Ось попереду зазначено особистий номер адресата шифровки – «1265», що означає «його світлість граф Орлі». Далі – за текстом…

      Дочитавши до кінця, де Брольї тільки підборіддя потер. Годі й сумніватися, так воно і є: агент повідомив про своє нове призначення та подавав коротку інформацію про військові плани росіян на найближчі місяці. Ось тільки тут незрозуміло… Причому саме там, де йдеться про запланований улітку наступ! А це ж найцікавіше…

      – Люб'язний мій графе, підкажіть, будь ласка, що означають ці два довжелезні числа?

      – Хіба ж ви не бачите, що обидва починаються з нуля?

      – А-а-а, так-так…

      – У такому разі потрібно скористатися латинською частиною рецепта.

      Де Брольї розігнув папірець і відповідно до вказівок генерала почав відраховувати слова, вибирати з них літери та складати у назву населеного пункту:

      – К-у-н-е-р-с-д-о-р-ф… Кунерсдорф?

      – Так, маршале, йдеться саме про Кунерсдорф.[2]

      – Дякую, генерале!

      – Прошу пана…

      – Отже, влітку росіяни та австрійці планують наступ у напрямі Кунерсдорфа?

      – Саме так.

      – Але в той же час ваш агент повідомляє, що його світлість месьє Салтиков не має наміру ризикувати російською армією заради успіхів австрійців?

      – Так, маршале.

      – Ну гаразд, нехай гризуться… Нам же зі свого боку варто активізувати бойові дії. Наприклад, у другій половині літа.

      – Саме так.

      Маршал пройшовся туди-сюди кімнатою, зупинився посередині, брязнувши шпорами, крутнувся на підборах.

      – Прекрасна робота, графе! Як вашому агенту таке вдалося? – Де Брольї не міг приховати відвертого здивування.

      – Від самого початку я дотримувався думки, що Ле-Клерк дуже здібний, навіть талановитий розвідник. Чи дарма особисто порекомендував його вам, як вважаєте?..

      – Ну-у-у, що ви, що ви, графе!.. Звісно ж, недарма!

      Маршал знову пройшовся кімнатою і раптом спитав:

      – Яким чином Ле-Клерк надсилає вам повідомлення?

      Польний маршал нічого не відповів, тільки мовчки вклонився.

      – Послухайте, де Лазіскі, я хочу знати лише, наскільки надійними є люди, які допомагають нашому лікареві?

      Генерал знову мовчки вклонився. Маршал сумовито зітхнув:

      – Знову ці ваші таємниці!..

      – Ви ж, напевно, знаєте, як мені вдалося зберегти донині настільки розгалужену агентурну мережу, що чітко працює скрізь і всюди, у ворогів і у друзів, від Санкт-Петербурга до Османської імперії?

      Де Брольї поморщився, оскільки здогадувався, якою буде відповідь.

      – Вірно, маршале,

2

1 серпня 1759 року під Кунерсдорфом прусська армія (близько половини від загальної чисельності війська короля Фрідріха Великого) була вщент розгромлена росіянами та австрійцями, сам Фрідріх ледве уникнув полону (див. Хронологічну таблицю).