Війна. Андрей Курков

Читать онлайн.
Название Війна
Автор произведения Андрей Курков
Жанр Современная русская литература
Серия Великий роман (Фолио)
Издательство Современная русская литература
Год выпуска 2018
isbn



Скачать книгу

тільки впав у вічі непомитий посуд на кухні. Тео розфарбовував фігурки воїнів, складених із набору-конструктора, подарованого йому на день народження. Розфарбовував якоюсь особливою, дорогою фарбою, на яку витратив свої власні 500 гривень. Але головне, що обидва вони радіють результату.

      Перед сном дивилися «Fierce creatures», комедію про зоопарк, в якій Майкл Пейлін убиває випадково американця-мільярдера, що купив цей зоопарк, але який планує продати його для гольф-клубу японцям. Потім усі дружно разом із сином убитого перетворюють убивство на «самогубство», що і стає в результаті хепі-ендом фільму. Сам фільм на тлі вбивства Саші Білого міліцією під Рівним набув якогось іншого значення. Нині міліція намагається довести, що Саша Білий сам застрелився з власного пістолета, але відразу спливло відео з камер спостереження харчевні «Три карасі», де він святкував чийсь день народження і звідки його чи то повели, то він сам вибіг перед своєю смертю.

      А в Криму якісь російські служби розважаються за допомогою знайдених у паспортних столах бланків паспортів громадянина України. Уже з’явилися невраховані та несправжні «українські громадяни» зі свіжовиписаними паспортами, яких намагаються відправити на материкову Україну для підтримки сепаратистів.

      Позавчора ввечері у Страсбурзі на вокзалі я зустрів старшого наукового співробітника Карадазького природного заповідника (Феодосія, Крим) Володимира Мальцева, який приїжджав до Ради Європи отримати європейський сертифікат українського природного заповідника. Сертифікат отримав, але куди тепер його везти – не впевнений. Постояли хвилин п’ять на вокзалі, поговорили. Він – додому через Берлін і Київ, я – до Києва через Париж. Мальцев розповів, що йому дзвонили московські колеги, з якими він колись закінчував Московський університет. Цікавилися рідкісними рослинами, що ростуть у Криму. Сказали, що збирають інформацію для включення рідкісних рослин Криму в Червону книгу Росії. Ось так Червона книга Росії дісталась до українських квіточок і трав. Ніколи раніше не подумав би, що ботаніків можна використовувати в політиці, але тепер зрозуміло: в Росії кожен мусить внести свою лепту в окупацію Криму. Армія мусить окупувати територію і людей, Нацбанк Росії – окупувати фінансовий простір, Ростелеком – окупувати телекомунікації, а ботаніки – траву, рослини, кущі та дерева. Скоро настане час і для російських зоологів.

      А поки що новин про наступ на Крим російських зоологів немає, я замислився про нашу власну флору та фауну. Точніше, про тимчасово забуті через напружену обстановку гуманітарні дрібниці. Змінюючи систему управління в країні, не можна забувати і про гуманітарну сферу. Днями в стрічці новин промайнуло інтерв’ю одного невідбутого через Майдан шевченківського лауреата, який скаржився, що указ Януковича про присвоєння Шевченківських премій діячам культури все ще не підписано в. о. Президента України Турчиновим. Я відразу згадав усякі документи, що траплялися мені протягом радянського та