По той бік принципу задоволення. Зигмунд Фрейд

і змушують принаймні сповнитися сумнівів щодо переважання висунутих ним законів.

      Найбільший інтерес викликає дослідження тривалості життя і смерті організмів у роботах А. Вайсмана[24]. Саме з цього дослідження походить ідея поділу живої субстанції на смертну і безсмертну частини; смертна – це тіло у вузькому сенсі, сома, підвладна природній смерті; зародкові ж клітини потенційно безсмертні, оскільки вони можуть за певних сприятливих обставин розвинутися у нову особину або, інакше кажучи, оточити себе новою сомою.

      Примечания

      1

      Ужитий автором термін Lustprinzip іноді перекладають як «принцип насолоди», оскільки у німецькій мові слово Lust переважно використовується у значеннях «жадання», «насолода»; однак у Фройда термінологічно Lust у загальнішому значенні (відчуття) задоволення, завжди передбачає наявність пари, Unlust – у так само загальному значенні (відчуття) невдоволення, а такий дуалізм втрачається за інтерпретації Lust як «насолоди» й Unlust як «відрази» (прим. пер.).

      2

      Тут і далі, згадуючи про «економічний» аспект психічного явища, автор має на увазі баланс набуття/витрати організмом користі у вигляді, наприклад, задоволення (прим. пер.).

      3

      Einige Ideen zur Schop-fimgs und Entwicklungsgeschichte der Organismen, 1873, Abschn. 9. Zusatz, S.94, (Прим. – авт.).

      4

      Там само, с. 90.

      5

      Строго кажучи, у німецькій мові слово Angst має значення як власне «тривоги», так «страху», і наближається тим до Furcht. Імовірно, цим викликана засторога. Варто також зазначити, що у російських (здебільшого, застарілих) перекладах із Фройда Angst перекладали як «страх»; однак подальше пояснення автора (див.) вказує, що – принаймні, термінологічно – йдеться саме про тривогу/тривожність (прим. пер.).

      6

      Подальше спостереження підтвердило цю інтерпретацію. Одного разу, коли мама пішла на кілька годин, по поверненні малюк зустрів її повідомленням «Малеча o-o-o-o», яке спочатку залишалося незрозумілим. Невдовзі з’ясувалося, однак, що впродовж самотніх годин малий знайшов спосіб бавитися у власне зникнення. Він виявив своє віддзеркалення у видовженому дзеркалі, що трохи не діставало до підлоги, а потім причаївся перед ним так, що відображення пішло «геть» (прим. авт.).

      7

      Коли малому було п’ять і три чверті років, його мама померла. Тепер, коли вона справді пішла, хлопчик не виявив жалю за нею. Щоправда, народження другої дитини

24

Über die Dauer des Lebens, 1882; Über Leben und Tod, 2. Aufl., 1892; Das Keimplasma, 1892 тощо (прим. авт.).