Проект «Україна»: Архітектори, виконроби, робітники. Тексти. Данило Яневський

Часом спеціально застосовується для прийому до Першого Градусу, але для того, хто вступив Учнем, більш правильно сказати «Вступив».

      Сенс життя. Дуалізм вибору

      Ззовні ми всі різні, однак глибоко всередині нас щось об’єднує. Дещо всередині ніколи не змінюється, і я торкнусь цього через хвилину.

      Той, хто проходить ініціацію, якщо він зупиниться на секунду і прислухається до слів посвяти – може заплутатись. Він тільки що скромно попросив, щоб йому надали привілей, допустили до таємниць та духовних знань.

      Скромно?

      Таємниці?

      Духовні знання?

      Це не ті слова, які часто почуєш у індустріальному, комп’ютеризованому столітті! І як він, неофіт, сподівається отримати це? З перших слів ритуалу посвяти, ми, Учні, намагаємося розкрити всю красу духовного світу, або, іншими словами, божественність, яка покоїться в наших особах.

      Одразу ж виникає питання: «Що ж це за духовний шлях та в чому його переваги над матеріальним?» Щоби краще зрозуміти це, розглянемо духовний і матеріальний шлях розвитку.

      Існує дві стежки, щоб прожити це життя. Одна з них – жити духовно, без ніяких бажань, ніяких амбіцій. Цей шлях може дати вам мир, розслабленість та душевний спокій. Інший – постійне формування бажань та досягнення їх, і таким чином початок мандрівки до нескінченного розвитку. Однак тут є лише одна велика проблема. Обидва шляхи суперечать один одному – принаймні я так думав спочатку. Обидва породжені природою дуалізму. Духовний шлях дає нам мир без стресу, і твердить, що мир та спокій можна досягнути лише коли ми придавлюємо земні бажання, породжені нашим ego.

      Але без прагнень і бажань, породжених ego, неможливо досягнути успіху в матеріальному світі. Ви не зможете поставити цілі без бажань. Що ж я повинен робити із моїм життям розуміючи суперечність цих двох шляхів?

      Відповідь на це питання масонство пропонує шукати на шляхах розуміння того, що найбільшим твоїм ворогом є дещо всередині тебе самого. І що камінь, над яким ми всі працюємо і прагнемо перетворити в діамант, – це твоя внутрішня матеріальна сутність…

      В процесі життя логічна частина нашої свідомості починає будувати павутиння з логічних прив’язок: порівнюючи наші матеріальні риси та якості з іншими, вивищуючи себе над іншими… І з кожним роком це павутиння обплітає твій світ все більше і більше, стає причиною конфліктів та воєн, хоча і з другого боку рухає цей матеріальний світ вперед шляхом матеріального прогресу.

      Це павутиння – це ego, матеріальний шлях ego. Ego розділяє, а не об’єднує. Ego стає завісою, яка ховає від нас розуміння того, що на духовному/нематеріальному рівні – ми всі є одним цілим, частинами одного цілого.

      Ego тримається за матеріальний світ. Воно боїться смерті. Саме тому воно намагається увіковічнити себе в історії – будуючи пам’ятники та здійснюючи помітні поступки.

      Якщо подивитися на теперішній світ – він в більшій своїй частині охоплений EGO. Саме воно повертає наші всі думки та енергію до матеріального