Кам'яне обличчя, чорне серце. Чин-Нинг Чу

видається егоїстичною, жорстокою й абсолютно аморальною концепцією. Однак я стверджую, що це мають бути не обов’язково деструктивні властивості.

      Як свідчить назва, у цьому внутрішньому стані є два елементи: «кам’яне обличчя» й «чорне серце».

      «Кам’яне обличчя» – щит

      Розгляньмо азійську концепцію обличчя. Вона стосується того, що інші люди думають про вас і як ставляться до вас. Більшість азійців неймовірно турбуються про те, щоб інші думали про них добре, а особливо – щоб поважали їхню особисту гідність. Порівняйте цю ідею із західним уявленням про те, що найкраще бути товстошкірим і нечутливим до критики та негативної думки інших. Разом ці дві ідеї приблизно передають поняття «кам’яного обличчя» – щита, покликаного захистити нашу гідність від поганої думки інших. Особа, мистецьки створюючи «кам’яне обличчя», створює власний позитивний імідж, не зважаючи на критику інших.

      Коли рухаєшся до якоїсь мети, завжди можуть виникнути сумніви щодо здатності досягти її, мотивів досягнення чи заслуженості зиску від цього досягнення. Часто ми відчуваємо потребу спочатку справдити свої мрії.

      Людина з «кам’яним обличчям» здатна позбутися своїх сумнівів. Вона відмовляється визнати обмеження, що їх намагаються накласти на неї інші, а ще важливіше, вона відкидає будь-які обмеження, які ми накладаємо самі на себе. Вона не сумнівається у своїх здібностях чи заслуженості винагороди. У власних очах вона досконала.

      Світ схильний сприймати наші власні судження про самих себе. Завдяки абсолютній впевненості в собі людині з «кам’яним обличчям» довіряють інші. Вони бачать її як успішну й дають дорогу до успіху.

      Чудовим прикладом «кам’яного обличчя видається колишній президент США Рональд Рейган, чиї адміністративні здібності були вельми обмежені. Найважливішою справою його помічників було запобігти необдуманим висловам президента зі складних питань. Щоразу, коли він робив це, незмінно демонстрував жахливе невігластво. Однак містер Рейган мав непорушний імідж великого державного мужа, що діє рішуче, навіть якщо цілком не розуміє проблеми. Його прості відповіді породжували в американців відчуття довіри. Після років соціальних заворушень удома і принижень за кордоном американці знову почувалися добре, відчуваючи, що контроль над справами повернувся. Американці поділяли особисту думку Рональда Рейгана, тому він закінчив свій термін перебування на посаді як найпопулярніший президент у новітній історії.

      З другого боку, ще один колишній президент Джиммі Картер краще розумів широкі можливості своєї посади, однак був геть переповнений ними. Він надто добре розумів власні обмежені можливості, а отже, мав великі сумніви щодо важливих питань. Американці сприймали його сумніви як некомпетентність і скинули з посади великою кількістю голосів. Справді розуміючи труднощі, з якими мала справу нація, і дозволяючи громадянам поділяти з ним небезпеку, Картер поширював відчуття безсилого розпачу.

      Якби