Якокка. Автобіографія. Ли Якокка

від цієї ідеї. Зрештою, компанія найняла мене з інженерного вишу і витратила на мою підготовку чимало грошей та часу. І от тепер мені закортіло працювати у відділі продажів?

      Я наполіг на своєму, і ми знайшли компроміс. Я вважав, що мені не було сенсу закінчувати стажування, адже магістерський ступінь Принстонського університету цілком міг замінити наступні дев’ять місяців практики. Мене погодилися відпустити, давши змогу спробувати знайти роботу в галузі продажів. Але я мусив зробити це сам.

      – Нам би хотілося, щоб ти лишився в Ford, – сказали мені. – Однак, якщо хочеш податися в сферу продажів, доведеться спершу піти й продати самого себе.

      Я негайно ж зв’язався з Френком Зіммерманом – своїм найкращим другом зі стажування. Зіммі першим взяли на практику, і він став першим випускником. Як і я, він вирішив покинути машинобудування й уже увірвав собі посаду у відділі продажу вантажівок у Нью-Йоркському окрузі. Коли я подався на схід, щоб провідати його, ми були немов двоє дітлахів у великому місті, бігали по ресторанах і нічних клубах і насолоджувалися величчю Мангеттена. «Господи, – подумав я, – я мушу сюди повернутися». Я був родом зі сходу, тож і справді почувався тут як удома.

      Сноски

      1

      Приблизно 1,85 м і 88 кг. (Тут і далі прим. пер.)

      2

      Вважається, що цей вислів (англ. Damn the torpedoes! Full-speed ahead!) належить Девіду Ґлазґо Фарраґуту (1801–1870) – американському воєнно-морському діячу, адміралу. 1864 року під час битви в затоці Мобіл відмовився відступати, вигукнувши цю, тепер уже крилату, фразу. Означає: «Ми не зважатимемо на ризик, а просто це зробимо!»

      3

      Елліс (англ. Ellis Island) – острів, розташований у східній частині США у Верхній затоці Нью-Йорка. Назва походить від прізвища Самуеля Елліса, який придбав цей острів 1785 року. З 1882 року тут стала функціонувати імміграційна служба федерального уряду. З 1900 року цегляна будівля, зведена після пожежі 1897 року, слугувала терміналом, через який у США прибули мільйони іммігрантів. Вважається, що з 1892 до 1924 року через острів Елліс пропустили понад 16 мільйонів людей. Не менше третини з них осіли в самому Нью-Йорку. З 1 січня 1892 до 12 листопада 1954 року Федерально-імміграційна станція на острові Елліс пропустила понад 20 мільйонів людей, здебільшого з Європи. Сьогодні приблизно 100 мільйонів американських громадян мають родини, які пройшли через Елліс. Імміграційна служба припинила своє функціонування на острові в 1954 році. Нині там відкрили Музей імміграції, у якому є архів з персональними