Сила забування. Кристин Лоберг

їх. Калькулятори вирішують більшість арифметичних завдань, а мобільні застосунки доповідають, скільки чайових лишити в ресторані. Навіть мистецтво написання текстів від руки, в якому задіяні творчі частини мозку, поступається місцем клавіатурам.

      Існує час та місце для всіх цих технологій, але разом з цим існує час та місце для старого доброго традиційного розв’язання задач. Дозволивши своєму мозку виконати всю роботу, ви отримаєте переваги, на які і не очікували. Для того щоб переконати вас у цьому, я вдамся до наступної аналогії. Скажімо, вам потрібно пройти серйозну операцію на серці. Якому хірургові ви надасте перевагу: тому, що тренувався робити операції на неживому комп’ютері, чи іншому, який здобував свій досвід на практичних заняттях з реальними пацієнтами? Припущу, що ви оберете хірурга з «реальним» досвідом. Вам потрібен той, кому вже доводилося використовувати свій мозок у різноманітних напрямках, щоб вирішити проблеми в операційній. Той, який упродовж довгого часу займається тим, що називається «поступове навчання за принципом від простого до складного». Цей термін застосовують у навчальних колах, щоб описати, як ми синтезуємо наш досвід, підтягуючи аспекти з одного досвіду до іншого з метою побудови власної бази даних для вирішення нових завдань, комбінуючи те, що ми вже знаємо, з тим, що ми вивчаємо на даний момент, або із задачею, яка постала перед нами.

      Володіння «книжковим» досвідом чи використання технологій допомагають досягати результатів у повсякденному житті. Але людина, яка може зібрати інформацію з незліченних уроків, узятих з життя, найчастіше може знайти кращу або вдалішу і точнішу відповідь. Це можна порівняти з польотом. Ви не оберете пілота, який не управляв реальним літаком, а тільки нещодавно закінчив школу імітації умов польоту. Вам потрібен пілот, який пробув у польотах тисячі реальних годин та перебував у різноманітних обставинах.

      Тому уявіть, що ця ідея застосовується і до сфери ефективного мислення. Ефективні мислителі не досягають своїх висот, покладаючись на технології чи «книжкові» знання. Вони, безумовно, користуються перевагами технологій і підручників, проте перш за все покладаються на свої вроджені розумові здібності, у тому числі ту їх частину, що підштовхує їх задаватися питаннями, піддавати сумніву норму та відмовлятися приймати «Я не можу». Вони мають доступ та користуються «реальними» навичками, отриманими в результаті поєднання фундаментальних знань та досвіду. Це дозволяє їм завжди виділятися серед інших та змінювати світ, щоб адаптуватися та реагувати на нові потреби та обставини.

ПІДТВЕРДЖЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ

      Кілька років тому я відшукав дітей, яких навчав більше десяти років тому. Я навчав їх багатьох технік, які можна знайти в цій книзі, кожна з яких мала на меті сприяти їм без зусиль навчитися всього, що зустрілося б на їхньому життєвому шляху до успіху.

      Мені хотілося дізнатися, як склалися їхні долі. Чи мої інструменти допомагали їм здолати