Спорт у тіні імперій. Збигнев Рокита

сама за себе: у 1872 році на трибунах було чотири тисячі глядачів, а у 1908-му – понад сто двадцять одна тисяча. Організатори швидко розуміють: що більше людей прийде на зустріч, то більше буде продано квитків, тому будуються нові стадіони, матчі проводяться регулярно і все частіше. В останній чверті ХІХ століття футбол перетворюється на бізнес, хоча лише якихось двадцять-тридцять років тому його правила визначали групки студентів. Бізнес приносить гроші, гравці також бажають цих грошей. І знову ж таки виникає питання: чи пристойно спортсменові цим заробляти? Клуби викручуються і комбінують хто на що гаразд, бо платити не можуть (це заборонено правилами, встановленими британською футбольною асоціацією), але хочуть затримати в себе найкращих гравців. Усім уже зрозуміло, що аматорський футбол – це фікція.

      Нарешті ФА приймає рішення: гравці можуть заробляти гроші. Тепер футбол перестає бути хобі для багатіїв, він стає також і роботою для бідних, але талановитих. Так з’являється професійний футбол, а незабаром за ініціативи власника крамниці з азіатським текстилем у Бірмінґемі, шотландця Вільяма МакГрегора, народжується перша у світі футбольна ліга – англійська[6] (із дванадцяти команд, які взяли участь у першому сезоні, майже всі досі грають в одному із двох найвищих дивізіонів). Футбол вигадали представники класу багатіїв, але тепер поступаються в ньому місцем середньому класові та бідноті. Футбол виявився занадто крутою штукою, аби британські джентльмени могли насолоджуватися ним самі.

      Футбольний вірус більше не переймається класовими або географічними бар’єрами, він поширюється дедалі швидше. Футбол з’являється всюди, де з’являються британці. До портів на всіх географічних широтах приходять торгові судна під британським прапором, і моряки, чекаючи на розвантаження, люблять поганяти м’яча. Іноді вони вирішують позмагатися з місцевими жителями у Монтевідео, Копенгагені або Одесі і навчають їх новій грі (кожен другий корабель, що прибуває до санкт-петербурзького порту, – англійський). Британські банкіри, фабриканти, священники, купці, інженери, студенти та викладачі привозять із собою перші футбольні м’ячі та засновують клуби, а місцеві з цікавістю за цим спостерігають. Футбол зазвичай зароджується у портових містах, сходить на берег, а потім пробивається у глиб країни. У ХІХ столітті було створено футбольні асоціації в Данії, Нідерландах, на острові Мен, у Новій Зеландії, Сінгапурі, Південній Африці, Аргентині, Гібралтарі, Чилі, Бельгії, Швейцарії, Італії, Німеччині, на Мальті та в Уругваї.

      Через тиждень після того, як одного осіннього дня 1893 року санкт-петербуржці сварили француза Террона і млявими оплесками зустрічали росіянина Похильського, містяни знову стікаються на велодром. Коли на стадіоні збираються глядачі, Террон уже десь на пів дорозі між Санкт-Петербургом і Парижем, яку він долає, як і обіцяв, на велосипеді. Але французом Терроном присутні уже не дуже цікавляться.

      Погода того дня просто чудова, але ось велосипедисти підводять – на

6

English Football League, EFL.