Дочка снігів. Джек Лондон

[4] та «Джон Браун» [5]. Тоді довготелесий Алек Боб’єн, король Серкл-Сіті, став вимагати «Марсельєзу» [6]. Розійшлися всі, голосно виспівуючи на вулиці «Сторожу на Рейні» [7].

      – Не приходьте на такі вечори, – пошепки сказала Фрона, прощаючись із Корлісом. – Ми не встигли й словом перемовитись. А я знаю, що ми з вами потоваришуємо. Скажіть, випросив у вас Дейв Гарней цукру?

      Вони обоє засміялися, і Корліс пішов додому при світлі північного сяйва, намагаючись дати певний лад тим враженням, що справив на нього сьогоднішній вечір.

      Розділ VIII

      – А чого б мені не пишатися своєю расою?

      Щоки у Фрони горіли, очі палали. Вони обоє згадували своє дитинство, і Фрона розказувала Корлісові про свою матір, яку ледве пам’ятала. Гарна й білява, типова англосаксонка – такою уявляла її собі Фрона з власних спогадів та з оповідань батька й старого Енді із поштової контори в Даї. Розмова зайшла про раси взагалі, і Фрона, захопившись, висловила думки, що Корлісові, як людині з консервативними поглядами, видалися непевними і не досить обґрунтованими. Він гадав, що стоїть понад расовим егоїзмом й упередженнями, і тільки сміявся з її дитячого світогляду.

      – Це властиво людям вважати себе за найвищу расу, – казав він. – Цей егоїзм наївний і цілком природний, зрозумілий і навіть корисний, але хибний по суті. Євреї вважали себе – та й досі вважають – за богом обраний народ…

      – Тим-то вони й залишили такий глибокий слід в історії, – перехопила Фрона.

      – Але життя не підтвердило їхніх поглядів! І подивіться ще з другого боку. Для нації, що вважає себе вищою, інші нації здаються нижчі. Це зрозуміло. Свого часу кожен римлянин вважав себе вищим за царя. Коли римляни зустрілися з нашими дикими предками в германських лісах, вони тільки звели у подиві брови: «Це нижча раса, варвари!»

      Примечания

      1

      Тернер, Джозеф Мелорд Вільям (1775–1851) – визначний англійський художник.

      2

      «Пануй, Британіє» – англійський національний гімн на слова поета Джемса Томсона (1700–1748).

      3

      «Боже, бережи королеву (короля)» – англійський національний гімн, автором якого є Джон Бул (1563–1628).

      4

      «Моя батьківщина» – американський національний гімн на слова Семюела Сміта (1808–1895).

      5

      «Джон Браун» (1861) – американська пісня часів громадянської

4

«Моя батьківщина» – американський національний гімн на слова Семюела Сміта (1808–1895).

5

«Джон Браун» (1861) – американська пісня часів громадянської війни, складена на честь борця за визволення негрів Джона Брауна (1800–1859); гаданий автор – К. Гел.

6

«Марсельєза» (1792) – французький національний гімн, первісно революційна пісня на слова Руже де Ліля.

7

«Сторожа на Рейні» (1840) – німецька націоналістична пісня на слова М. Шнекенбюргера.