Філософія грошей. Георг Зиммель

інтенсивніший і екстенсивніший спосіб, тож, зрештою, життєві змісти і насолоди життя кожного одиничного, взяті абсолютно, підвищилися б разом із загальним соціальним рівнем, але без зміни в цьому останньому чогось у співвідношеннях багатства чи бідності, що визначаються лише його відношенням до інших. Можна вказати на те, що сучасна господарсько-грошова культура вже тепер зробила доступною для бідного низку благ (публічні заклади, можливості здобуття освіти, грошова допомога тощо), яких раніше був позбавлений навіть багатий, не перемістивши цим відносне місце обох них на користь першого. Певно, сама по собі вартує розгляду така можливість: пропорційно розподілене збільшення грошей збільшує об’єктивну культуру, отже, (взятий абсолютно) і зміст культури окремого життя, тоді як незмінними залишаються відносини між індивідами. Проте якщо придивитися ближче, то те суттєве досягнення все-таки може реалізовуватися лишень так, що збільшення грошей – принаймні спочатку – справляє вплив за посередництвом нерівномірного розподілу. Гроші, винятково соціологічне, в обмеженні до одного індивідуума зовсім безглузде утворення, можуть спричинювати яку-небудь зміну стосовно даного статусу лише як зміну відносин між індивідами. Підвищена жвавість й інтенсивність обігу, яка йде за грошовою плеторою, зводиться до того, що з нею посилюється жадання індивідів більших грошей. Хоча і хронічним є бажання якомога більше скерувати у власну кишеню від грошей інших людей, проте воно досить загострюється, вочевидь, лише тоді, коли, підштовхуючи одиничного до особливого напруження зусиль і заповзяття, йому особливо виразно і настирливо приходить усвідомлення свого меншого майна порівняно з іншими; у цьому сенсі кажуть: les affaires – c’est l’argent des autres[32]

      Примечания

      1

      Тією ж мірою (лат.).

      2

      Хронологічна кінцева межа, точка – хронологічна початкова межа, точка (лат.).

      3

      Тим самим (лат.).

      4

      «Для нас» і «за природою» (грец.).

      5

      Бацен [Batzen] – срібна дрібна монета, що карбувалася в XV–XVI ст. у Швейцарії, державах Південної Німеччини, а згодом у Сілезії й Пруссії. Один бацен дорівнював чотирьом крейцерам. Через малий номінал ці дзвінкі гроші виявилися дуже зручними для дрібної торгівлі. – Прим. перекл.

      6

      У своєму роді (лат.).

      7

      Причина

32

Оборудки – це гроші іншого (фр.).