Тлумачення снів. Зигмунд Фрейд

Брак орієнтації обумовлює політ нашої уяви у снах, і брак критичного міркування й спілкування з іншими стає основним джерелом безмежної екстравагантності наших суджень, наших надій і бажань у снах» (там же, стор. 18). (Прим. авт.).

      40

      Пор. з «Désintérêt», який Кляпаред (Claparède, 1905) вважає елементом механізму засинання (прим. авт.).

      41

      «Не буває цілком розумних снів, які не містять жодних невідповідностей, анахронізмів, жодного абсурду» (фр.).

      42

      «Сон – це емоційна і розумова психічна анархія, це гра полишених на самих себе функцій, які здійснюються безконтрольно і безцільно; уві сні дух є духовним автоматом» (фр.).

      43

      «Немає нічого настільки безглуздого, настільки недоладного, настільки потворного, що не могло б нам наснитися» (лат.).

      44

      «Виробленню цих образів у розумовій сфері – які у притомної людини виникають здебільшого за участю волі – у сфері моторики відповідають певні рухи, що виникають у хворих на хорею чи параліч» (фр.).

      45

      «цілу серію втрат у здатності мислення й міркування» (фр.).

      46

      «1) спонтанна і ніби автоматична дія розуму; 2) хибне і непослідовне об’єднання ідей» (фр.).

      47

      Так вимовлялося французькою; точніше було б «Жайлоло» – давня назва острова Галмагера (прим. пер.).

      48

      Дещо згодом ми навчимося розуміти сенс таких снів, зі співзвучними складами й алітераціями (прим. авт.).

      49

      «Сон не є безглуздям і не цілковито суперечить здоровому глузду» (фр.).

      50

      «Отже, наші сни є засобом збереження цих послідовних особистостей. У снах, ми повернемося до старих поглядів на речі і тогочасних почуттів щодо них, до поривань і діяльності, які давніше володіли нами» (англ.).

      51

      «Уві сні всі, крім сприйняття, розумові функції – інтелект, уява, пам’ять, воля, мораль – залишаються незмінними за своєю суттю; тільки вони застосовуються до об’єктів уявних і мінливих. Сновидець – актор, який на власну волю грає дурнів і мудреців, катів і жертв, гномів і велетнів, демонів і янголів» (фр.).

      52

      Можливо тому, що маркіз – видатний синолог свого часу – трактат з керування снами «Les rêves et les moyens de les diriger; observations pratiques» опублікував анонімно (прим. пер.).

      53

      «Маркіз д’Ерве наділяє розум під час сну цілковитою свободою дій і уваги, і він, здається, вважає, що сон полягає лише в обмеженні чуттів, у їхньому відверненні від зовнішнього світу. Таким чином, він вважає, що людина, яка спить, не відрізняється від того, хто пускає думки у вільний політ і відключає чуття. Різниця між звичайною думкою і думкою сплячого в тому, що у цього останнього вона прибирає видимої, об’єктивної форми і уподібнюється за сприйняттям до зовнішніх об’єктів, а пам’ять прибирає вигляду поточних обставин» (фр.).